Ausbildungsambulanz - це місце, де дипломовані магістри-психологи навчаються психотерапії (за старою системою, яка діє до 2032 року). Навчаються вони не лише теоретично, а й працюють з пацієнтами. Отут я проходжу свою обов'язкову учбову практику 360 годин.Аусбільдунг на психотерапевта триває десь 3-4 роки, і спочатку половину часу ацубі (студенти) працюють в клініці (треба самому знайти місце), паралельно навчаючись (в основному блок-семінарами по декілька днів на місяць) в Ausbildungsambulanz. А другу половину - 1,5-2 роки - приймають пацієнтів тут же. Отримують так само від страхової компанії таку саму оплату за пацієнтів, як і апробовані психотерапевти, але клінічні випадки тут здебільшого не найскладніші.Далі я детально описую процес прийому і роботи з пацієнтами, який ми як практиканти супроводжуємо і спостерігаємо (треба натиснути, щоб побачити повний текст):Кожного дня з 10 до 13 години працює телефонна лінія прийому заявок на психотерапію. Розмова відбувається на гучному зв'язку і ми там завжди присутні, слухаємо, можемо самі приймати такі заявки (хто хоче і хто нормально німецькою говорить)). Розмова триває 15-30 хвилин і охоплює запит, очікування від терапії, наявні діагнози, прийом медикаментів, зручні години для терапії та ще купу запитань із спеціальної анкети. Іноді цей дзвінок неможливо закінчити, бо людині вочевидь поговорити немає з ким і часто клієнти майже одразу починають плакати чи навіть кажуть про суїцідальні думки чи навіть готовність. Майже на кожний випадок є спеціальний прописаний протокол що казати чи куди перенаправляти чи в якому стані не можна закінчувати розмову.Всі ці заявки і заповнені анкети раз на тиждень передаються супервізору-викладачу, який з них обирає ті, що отримають першу попередню зустріч (Erstgespräch). Тобто тут відбувається перший фільтр пацієнтів. Erstgespräch проводять найдосвідченіші студенти, які вже наприкінці свого навчання. Якщо пацієнт не проти, то хтось з практикантів може бути присутнім (я була пару разів теж). Там в основному відбувається стандартизоване клінічне інтерв'ю, щоб виявити гіпотетичні діагнози, подивитись на людину та зрозуміти, чи це - випадок для Ausbildungsambulanz.Раз на тиждень проходять "Erstgesprächkonferenzen" - збори терапевтів, що проводили ці перші зустрічі із супервізором, де вони обговорюють пацієнта, його запити, складність випадку та приймають рішення - ставлять вони його в лист очікування чи відмовляють. На цих зборах ми теж можемо бути присутніми.Два рази на тиждень проходять "Fallkonferenzen" - це вже про перебіг терапії. Студенти зобов'язані доповідати про свою роботу, що відбувається, що вони там роблять, чи є результати і тд. На початку, в середині та наприкінці терапії - напевно є правила, скільки разів чи як часто треба доповідати, тут я не в курсі. На ці збори ми теж ходимо.Також проходять групи. Кожний практикант повинен хоча б одну групу супроводжувати, бо там потрібна допомога (технічна - папір, вода, кімната, протоколи, відеозапис), а вони зазвичай ввечері, після 18ї відбуваються, тоже нечесно, коли хтось повинен сидіти до 20-21.00, а хтось о 16 вже додому.Крім того, в наші обов'язки входить робота з архівом (ми можемо читати всі абсолютно акти та слідкувати про перебіг терапії) та діагностикою. Пацієнти регулярно заповнюють всілякі опитувальники, і ми їх заносимо в спеціальну програму та оцінюємо - тобто видаємо терапевтам результати діагностики. Нескладна, але дуже специфічна робота, яку неможливо зробити без деяких знань щодо діагностики та користування цією програмою. Іноді терапевти запрошують нас на Verhaltensexperiment - коли у пацієнта є якісь страхи, наприклад, говорити перед аудиторією - ми можемо виступати такою аудиторією. Іноді треба просто мовчки проїхатись в ліфті з людиною. Іноді - задати якісь запитання і тд. В цілому дуже цікаво і практично, як воно там насправді, в житті. А найцінніше - купа кухонних інсайдів від терапевтів, студентів, інших практикантів щодо навчання, пошуку роботи, кар'єри і тд.