🕊 Нашому Герою назавжди 30…Його звали Юрій Демчук. Він народився у мирному селі Павлівка на Вінниччині, там пішов до школи, там мріяв вирощувати хліб і ростити дітей. Але замість поля - окоп. Замість плуга - автомат.У 2014-му він склав військову присягу. У 2017-му захищав нашу землю на Донеччині. А у 2025-му - повернувся на війну, на передову, на найстрашнішу лінію вогню. Його серце билося за Україну до останнього подиху.🕯 16 травня 2025 року, під час бойового завдання поблизу Зеленого Поля на Донеччині, Юра загинув… Загинув як справжній воїн. Захищаючи нас з вами. Захищаючи свободу.Для мене він був не просто Захисник.Він був мій чоловік, тато наших дітей, мій всесвіт.Для когось він - син, брат, побратим, товариш.Для держави - воїн, герой.Юра мріяв про просте: землю, мир, хліб… Але війна вирвала його з життя. Там, де мали бути діти й спокій - залишились лише тиша й біль💔 Нашому Герою назавжди 30.І я, його дружина, звертаюся до Президента України з проханням:присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Юрію Демчуку.Бо його подвиг - це не просто біль нашої родини.Це частина історії, яку має пам’ятати держава.Підпишіть, будь ласка, петицію 🙏🏼Це вже не прохання…Це - крик мого серця. Це мій біль, оголений до кісток.Він загинув за нас із вами,за наших дітей,за мирне небо, під яким ми зараз живемо. 💔Підпис - це не просто підпис.Це вдячність. Памʼять.І визнання того, ким він був - Героєм України.https://petition.president.gov.ua/petition/248968?fbclid=PAQ0xDSwLRF25leHRuA2FlbQIxMQABp4SQSlHZMVKURGII_wLsG7vjMyxaZERyWwoFY4E2hsqwCnBY-Ue1NlCTu6p7_aem_cq9xQvDcANyuIpATNfLDCg