Мені 59. Я говорив російською все життя і перейшов на українську лише з початком війни, в 55. Знаю на власному досвіді, наскільки це важко у дорослому віці — і наскільки це можливо, якщо дуже хочеш. Але я також розумію: доросла людина, яка змінює мову — це виняток. Головне поле бою — не дорослі. Це діти.

Дитина, яка в школі говорить українською, а вдома чує російську — продовжує думати російською. І що важливіше — обирає російськомовний контент: фільми, музику, рілси в інстаграмі й тіктоці. А в цей контент рашка вкладає величезні гроші, щоб транслювати наративи — від "росіяни такі самі люди, як і ми" (це неправда) до значно небезпечніших історій про те, хто на кого напав першим і кому належать території. Тобто мова — це не про алфавіт. Це про те, який світогляд формується у голові дитини щовечора, поки вона гортає стрічку. Я не маю готової відповіді. Я маю дилему: зберегти школу — чи зберегти позицію до кінця, навіть якщо це коштуватиме половини студентів.А що думаєте ви? Прошу вас розмовляти з дітьми українською. Принаймі поки існує російська федерація як сусід України🎗 #мовапитання #українськамова #KyivPhotoSchool #школафотографії #деколонізація #мовацезброя