Фотонна зупиночка | Коли я жартую про те що хтось грінвошд сойбой - ця стіна тексту те що ...

Коли я жартую про те що хтось грінвошд сойбой - ця стіна тексту те що я під цим маю на увазі. Сойбой це мій універсальний термін для жертв дискурсу зеленого капіталізму, він стьобний і ємкий. Речі які вони кажуть в цьому чудовому відосі мені як philosophically literate вченому досить очевидні, я стикалася з ними давно і довго, ще з перших прочитаних в школі підручників по екології. Але я знаю що більшості людей "не в темі" може бути зовсім неочевидна купа таких речей. Чому електрокари не панацея? Чому веганське "м'ясо" і "молоко" не вирішує проблему екологічного тиску агрокомплексу? Чому ми не можемо жити лише з сонячних батарей в кожній хаті?Це ті типи питань на які варто розуміти відповіді, і завжди скептично ставити подібні питання до будь-якої реклами "зеленості", бо як і в будь-якої реклами її кінцева ціль не покращувати чиїсь життя, а stonks💹.Власне, персонально я стикнулася із сойбоїнгом зблизька саме в Німеччині бо тут процент людей які агресивно активно вірять в політику зеленого капіталізму значно вищий ніж у нас. В першу чергу культурний шок це звісно відраза до ядерної енергетики, і за словами німців постарше причина полягає в тому що так вийшло що у 80-х до влади прийшла дуже зелена партія з хорошими інтенціями, але нюанс тодішньої зеленої аженди полягав у страху та відмові від атомки взагалі. Якраз же тоді бахнув Чорнобиль, і дизайни реакторів були примітивніші і технології збагачення випрацюваного палива були не так розвинені.Але в чому саме полягає ця соціальна різниця? Про це мені довго думалось, але я досі не можу вказати точно, бо часто на локальному рівні люди менш відмінні ніж на системному. Можливо у нас всі настільки думери що їм не до цієї хуйні, і наш анкап навіть не намагається мімікрувати під зелень. Зеленість у нас в більшості своїй чисто декоративна в кофебарах і ніяк не впливає на регуляції екологічно найбрудніших та найвпливовіших компаній, які зазвичай державні, тому не дивно що мало хто справді в захваті від махання зеленими знаменами. Тим не менш я знаю і мала справу із справжніми ентузіастами із Міністерства екології, вони справді можуть показати перспективу top to down, і down to top, і навіть на щось вплинути (натужно, але рано чи пізно). Іронічно, публічності у них менше ніж у популістів які використовують зеленість як брязкальця до своїх виборчих піджаків. Думаю те що відрізняє нашу і німецьку демографію в питаннях зеленості це те що у нас народ в середньому скептичніший до всього навколо. Стільки криз, складних умов і можливостей бути найобаним як останній гой змушують старші покоління вчитися на своїх власних ммм-них опіках, і своїх нащадків вчити не довіряти гарним картинкам і одам прекрасних обіцянок. Мені здається у нас важче зустріти радикалізований грінвошінг бо навіть людина низів робочого класу завжди задає собі питання "а який у цієї аженди і людини яка мені її штовхає можуть бути тіньові мотиви?" (робочий клас особливо бо у них кожен ресурс на рахунку). Для нас зазвичай "зелені" опції дорожчі, більшість не може собі їх дозволити on daily basis, і при цьому, якщо покопатися в циклах виробництва "зеленого" продукту зазвичай ніфіга не чистіші. Тому не дивно що колективне безсвідоме поводиться інакше за одних і тих же ввідних даних."Зеленій давай дядя, прям тут і по знижці". - І там де в Німеччині в середньому це буде "Дайте два бо я хороша (і багата) людина" у нас це прозвучить як "А скільки мені це буде коштувати?" тому рекламщики не всмоктуються в цю тему як міноги.