Джерело
ПРОART 🎏 | ⃣ Воєнний Лондон Рейчел Рекітт☀ Рубрика #живопис_графікаРейчел Рекітт ...
24 Охват/переглядів
2026-10-11 17:00
Повідомлення №2584
#⃣ Воєнний Лондон Рейчел Рекітт
☀ Рубрика #живопис_графіка
Рейчел Рекітт (1908–1995) — британська художниця, яка понад шістдесят років жила в Західному Сомерсеті. Під час Другої світової вона могла залишитися там, але повернулася до Лондона.
У листі писала, що, коли всі інші залишаються, втеча здається їй неправильною.
Вона працювала в Toynbee Hall — соціальному центрі у Вайтчепелі, одному з найбідніших районів тодішнього Лондона.
Допомагала сім’ям, чиї будинки були знищені під час бомбардувань, займалася евакуацією дітей і паралельно малювала місто після ударів. Побачене вона описувала доволі прямо: мешканців Іст-Енду, які залишилися без житла, варто було б переселити в порожні будинки Park Lane — однієї з найбагатших вулиць Лондона.
Її воєнні роботи довго залишалися поза основною історією британського мистецтва про Другу світову. Жінки значно рідше отримували офіційні державні замовлення на зображення війни, тому частина цього досвіду просто не потрапила до канону. Саме про таких художниць розповідає новий документальний фільм War Paint – Women at War режисерки Марґі Кінмонт.
У Рекітт взагалі була рідкісна здатність починати заново. Вона працювала з живописом, гравюрою, скульптурою, а після шістдесяти пішла вчитися ковальству. Її металеві роботи й сьогодні залишаються в церквах і старих пабах Сомерсету.
Трейлер War Paint – Women at War:
🔣 Підписуйся на канал
☀ Рубрика #живопис_графіка
Рейчел Рекітт (1908–1995) — британська художниця, яка понад шістдесят років жила в Західному Сомерсеті. Під час Другої світової вона могла залишитися там, але повернулася до Лондона.
У листі писала, що, коли всі інші залишаються, втеча здається їй неправильною.
Вона працювала в Toynbee Hall — соціальному центрі у Вайтчепелі, одному з найбідніших районів тодішнього Лондона.
Допомагала сім’ям, чиї будинки були знищені під час бомбардувань, займалася евакуацією дітей і паралельно малювала місто після ударів. Побачене вона описувала доволі прямо: мешканців Іст-Енду, які залишилися без житла, варто було б переселити в порожні будинки Park Lane — однієї з найбагатших вулиць Лондона.
Її воєнні роботи довго залишалися поза основною історією британського мистецтва про Другу світову. Жінки значно рідше отримували офіційні державні замовлення на зображення війни, тому частина цього досвіду просто не потрапила до канону. Саме про таких художниць розповідає новий документальний фільм War Paint – Women at War режисерки Марґі Кінмонт.
У Рекітт взагалі була рідкісна здатність починати заново. Вона працювала з живописом, гравюрою, скульптурою, а після шістдесяти пішла вчитися ковальству. Її металеві роботи й сьогодні залишаються в церквах і старих пабах Сомерсету.
Трейлер War Paint – Women at War:
🔣 Підписуйся на канал