#⃣Мільйони кавових дерев мають спільного предка — кущ з амстердамського ботсаду

☀ Рубрика #історія_повсякдення

☕️ У XVII столітті головним центром кавової торгівлі був єменський порт Мокка. Звідси зерно розходилося Європою та Азією. Голландці перевозили його й заробляли на торгівлі, проте хотіли отримувати власні врожаї. Для цього треба було роздобути рослини й знайти землю, де вони приживуться.

🏖️ Такою землею стала Ява. У 1696 році Нідерландська Ост-Індська компанія привезла туди кавові саджанці з Індії. Перші посадки загинули від стихійного лиха. Через три роки завезли нові — цього разу успішно. У 1711-му яванську каву вже продавали на аукціоні в Амстердамі. Єменські постачальники отримали конкурента, який сам вирощував, перевозив і продавав зерно.

Ще раніше, 1706 року, один кущ із Яви доправили до амстердамського ботсаду. Там він дав насіння, з якого виростили нові дерева. Одне з них 1714 року подарували Людовіку XIV. Французи розмножили його в королівському ботанічному саду, а 1723-го відправили рослини на Мартиніку, щоб закладати плантації вже у своїх колоніях.

🌳

Нащадки амстердамського куща поширилися Карибами та материковою Америкою. Це типіка — різновид арабіки, яким аж до 1940-х була засаджена більшість кавових плантацій Південної та Центральної Америки. Дерева росли в різних країнах, давали каву з різними місцевими назвами, але походили від тієї самої рослини.

🔣 Підписуйся на канал