#⃣ Росаріо де Веласко, Lavanderas / «Прачки», 1934☀ Рубрика #живопис_графіка🧺 Колись прання починалося з виходу з дому. Жінки йшли до річки або громадської пральні з кошиками білизни, милом, дошками для прання, іноді з лавкою під коліна. Це була важка робота: холодна вода, мокра тканина, повторюваний рух руками, години нахиленого тіла.Але пральня була ще й жіночим місцем. Там говорили, сварилися, дізнавалися новини, просили допомоги, домовлялися. У Сорії 1900 року близько 80 прачок навіть створили одну з ранніх організацій жінок-робітниць в Іспанії. Тобто за “побутом” стояла реальна праця, спільність і соціальна пам’ять.У «Прачках» Росаріо де Веласко ставить у центр саме цю роботу — щоденну, фізичну, майже непомітну для великої історії. Її живопис 1930-х суворий і зібраний: без сентиментальності, без прикрашання бідності, без “милого сільського життя”.💔 Про Веласко важливо пам’ятати і незручне: у молодості вона була пов’язана з жіночою секцією Фаланги. Через цей політичний слід її ім’я довго читали крізь історію франкізму, хоча сучасні публікації формулюють це обережніше: не як пряму підтримку Франко, а як зв’язок із фалангістським середовищем, який зіпсував її посмертну репутацію.🔣 Підписуйся на канал