#️⃣Анрі Матісс — «Сон» (1940)Лютий 1940-го. Європа в хаосі, Франція ось-ось впаде. Матіссу — сімдесят. Минулого року закінчився його 41-річний шлюб з Амелі: вона запідозрила роман з молодою росіянкою-асистенткою Лідією Делекторською. Лідія стрілялася в груди і вижила. Повернулася до Матісса, залишилася з ним до кінця його життя.У червні німці окупують Францію. Син П'єр, власник галереї в Нью-Йорку, благає батька тікати. Матісс уже збирається до Бразилії, але передумує й залишається в Ніцці, у зоні Віші. «Мені здалося, що це було б дезертирство, — пише він синові. — Якщо всі, хто має якусь цінність, покинуть Францію, що залишиться від Франції?» «Сон» — картина з того тривожного року. Жінка лежить на тлі яскраво-червоного, форми спрощені майже до абстракції, обличчя без деталей. Теплі кольори — червоний, жовтий, зелений — танцюють на полотні, але настрій не святковий. Це не фовізм 1905-го з його бунтом проти академізму. Це пізній Матісс: той, хто вже знає, що колір сам по собі може передати емоцію, і йому не потрібні ні сюжет, ні деталі.Наступного року йому діагностують рак. Операція, колостома, інвалідне крісло. Малювати стане фізично важко і він винайде свою останню техніку: «малювання ножицями», вирізанки з кольорового паперу, які стануть його найвідомішими роботами.«Сон» — ніби пауза перед цим усім. Момент тиші посеред катастрофи.📍 Приватна колекція