Ще трохи про побут Кенії.ЖитлоВирішив першу Кенію не вигадувати собі головної болі і приїхав в кемп-готель з 3-разовим харчуванням, тренажеркою, сауною, масажем. Нормальні номери, ортопедичні матраци (спина сказала "дякую"), гаряча вода, інтернет Starlink. Правда весь час щось дороблюють, тому перший тиждень світло вимикалось 3-4 рази на день хвилин по 5-10, але то таке :))) Зараз не вимикається.SwissSide називається. Можна тут подивитись, як воно виглядає. Це швейцарський готель, побудований Джуліаном Вандерсом. Єдине, чого не вистачає - стадіону. Тут поруч грунтовий "Камаріні", а під Елдоретом стадіон Кіпчоге, але вже казав - вони обидва на реконструкції. Тому можливо є сенс обирати кемп Лорни, куди буде входити стадіон (і басейн ще), але в плані наприклад номерів - ці виглядають краще. Але вже привезли бігову доріжку в тренажерний зал.І от зараз я розумію наскільки я не помилився, що обрав такий варіант, а не шукав житло на місці дешевше. Наприклад один з моментів - тут прасують одежу і миють кросівки 2 рази на тиждень. Бачив сторіс Лісовської (полячка, рекордсменка в марафоні) - вона в комплексі Лорни прасує сама руками. Кросівки - 3-4 кроси по грунту і кросівки повністю рижі від цього грунту. І до кінця воно не вимивається. На прикладі фото кросівок, в яких 2 тижні бігаю (це їх друге прання тут) і ще одні в який пробіг тільки 2 кроса по грунту - 17 км і 10 км. :)Про варіанти з житлом, я думаю ми поговоримо ще в подкасті, бо тут 2-3 абзацами не буде достатньо. Ну і варіанти з посиланнями розпишу в кінці збору, може колись кому буде корисно.ХарчуванняЯ заїбався пердіти бобами. Добре, що я один в номері, бо ці дуже круті матраци вже дуже круто проперджені!!!А так все непогано - 3 разове. З 8:30 до 10 сніданок, з 13 до 14 обід, з 19 до 20 вечеря. Умовний шведський стіл. Умовний тому що вибору нема, тобі дають якісь вуглеводи (макарони, рис, угалі), якийсь білок (куриця якась, яйца, омлет, боби, якась неведома хуйня ще), овочі, фрукти, чай, мед, намазки якісь і можуть каву собі зробити. Тобто в тебе комбінація якихось 3-4 варіантів, просто можна брати самому собі скільки треба, а не тобі дають порцію. Поки всього вистачає, а так можна піти в кафе, їх тут дофіга і дешево. З м'ясом тут так собі. Але от 2 тижні я ще нікуди не ходив. :) І в принципі я не впевнений, що варіант, якщо знімати дім, де буде холодильник і готувати самому, буде краще. Бо та саме м'ясо в самому Ітені я не бачив. Яйця, рис, макарони так. А за м'ясом треба їздити 35 км в Елдорет.Моцики і мататуОдин з головних "фішок" Кенії - це її транспорт. Моцики - вони тут всюди і фактично з будь якої точки ти можеш спіймати моцика і доїхати на ньому куди треба. Я людина, яка не вміє кататись на велосипеді, жодного разу не сидів на мотоциклі (тільки в люльці, але там на 3 колеса опора). І для мене цей вид транспорта трохи їбанутий дуже сильно. :))))Але раз вимушений був проїхатись на цьому пиздеці, та ще й 25км. Зрозуміло, що слово "безпека" взагалі тут не використовується. Шоломи - ну я бачив 2 рази з декілька сотен разів. Той, що віз мене, їхав в кепке і розмовляв по телефону. Ми хоча б їхати вдвох, а декілька разів ми обгоняли моцики, на яких їдуть четверо... ото для мене взагалі ахер.Матату - це по суті наші маршрутки. Інколи там дуже тісно. Але в цілому воно організовано краще, ніж у нас. Бо в кожній матату є тіп, який керує всім, він сидить біля дверей, відкриває, садить, випускає. Тобто повністю керує процесом. Але на 3 місця позаду в теорії можна посадити 5 людей на їх думку (по факту і справді можна, але буває тісно). При цьому стоячи ніхто не їде.