📚Продовжуємо знайомство з лавреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка.Петро Панч (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) — український новеліст, повістяр, романіст, автор творів для дітей. Народився 4 липня 1891 року в місті Валки на Харківщині в родині майстра-колісника. Його дитинство, багате на життєві враження, зворушливо постає у повісті «На калиновім мості».З п’ятнадцяти років працював, рано пізнавши нелегку працю й реалії життя. Літературну діяльність розпочав відносно пізно — перші твори з’явилися, коли письменникові було вже близько тридцяти років. У 1921 році після демобілізації він повернувся до рідних Валок, працював землеміром, а водночас активно друкувався в місцевій та республіканській пресі.Перші нариси й оповідання публікував під псевдонімами, зокрема Максим Отава. Саме тоді й утвердилося літературне ім’я — Петро Панч. Письменник належав до літературних угруповань «Плуг» та «ВУСПП», активно долучаючись до культурного процесу 1920-х років.У 1928 році вийшла збірка повістей «Голубі ешелони», яка згодом зазнала жорсткої критики й ідеологічного перегляду. Перший роман — «Право на смерть» (1933) — також був підданий гострій критиці й перероблений під назвою «Облога ночі» (1935). Доля багатьох його творів засвідчує складні взаємини письменника з тогочасною цензурною системою.Особливе місце у творчості Панча посідає повість «На калиновім мості». Саме за цей твір у 1966 році письменника було удостоєно Шевченківської премії.Останньою книгою митця стала збірка статей та етюдів-спогадів «Відлітають журавлі» (1973) — своєрідний підсумок творчого й життєвого шляху.Його доробок — важлива сторінка української літератури ХХ століття 💜