Офіс Генерального прокурора

Понад 11 тисяч атак дронами малого радіусу дії: прокуратура документує системний терор рф проти цивільних, медиків, рятувальників і поліціїБезпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення.Прокурори та слідчі фіксують численні випадки, коли дрони спрямовуються на житлові квартали, цивільний транспорт, об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, місця скупчення людей, а також на працівників екстрених служб під час ліквідації наслідків атак.Такі дії мають ознаки грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права та кваліфікуються як воєнні злочини.За даними правоохоронних органів, кількість кримінальних проваджень за фактами атак із застосуванням дронів малого радіусу дії стрімко зростає. У 2024 році зафіксовано 2427 таких нападів, у 2025 році вже 6771 кримінальне провадження. Лише за перші чотири місяці 2026 року зареєстровано 2010 кримінальних проваджень.Це свідчить не про поодинокі епізоди бойових дій, а про системну, повторювану та організовану практику застосування безпілотників проти цивільних.Фіксуються сталі патерни ураження: прицільне застосування FPV-дронів проти людей у відкритому просторі, на зупинках громадського транспорту, біля житлових будинків та об’єктів інфраструктури; повторні удари по місцях влучань після прибуття екстрених служб; атаки на маршрутні таксі, приватні автомобілі та інший цивільний транспорт, який не має жодного військового значення.Окрему загрозу становлять повторні, так звані «подвійні» удари. Вони завдаються після прибуття на місце атаки рятувальників, медиків і поліцейських. Це може свідчити про навмисне ураження тих, хто рятує життя та ліквідовує наслідки обстрілів.Наразі зареєстровано 34 кримінальні провадження за фактами атак на працівників екстрених служб під час виконання ними службових обов’язків у зоні бойових дій або під час ліквідації наслідків ударів БПЛА. З них 9 проваджень стосуються нападів на працівників ДСНС, 25 на медичних працівників.Унаслідок цих атак постраждали 52 медичні працівники, троє з них загинули. Також постраждали 20 працівників ДСНС.Крім того, розслідується 95 кримінальних проваджень за фактами атак дронами на працівників Національної поліції України. Унаслідок цих ударів поранено 167 поліцейських, четверо загинули. Атаки відбувалися під час евакуації населення, реагування на обстріли, несення служби та пересування територією населених пунктів.Через удари БПЛА пошкоджено 52 одиниці спеціалізованого транспорту  44 автомобілі екстреної медичної допомоги та 8 пожежно-рятувальних автомобілів.Аналіз кримінальних проваджень свідчить про чітку тенденцію до зростання інтенсивності таких атак. Якщо на початковому етапі повномасштабного вторгнення фіксувалися поодинокі епізоди, то у 2024–2026 роках застосування дронів стало масовим. Наразі в окремі періоди правоохоронці реєструють до 45–50 кримінальних проваджень на добу.Змінюється і характер самих атак. Ворог дедалі частіше використовує засоби точкового ураження FPV-дрони та безпілотники, обладнані системами дистанційного скидання боєприпасів. Окрему загрозу становлять FPV-дрони на оптоволокні, які складніше виявити та нейтралізувати засобами радіоелектронної боротьби.Найбільш показовою є ситуація на Херсонщині. На деокупованих територіях області правоохоронці зареєстрували 5303 кримінальні провадження за фактами атак дронів різних модифікацій на цивільну інфраструктуру.Унаслідок цих атак загинули 287 мирних мешканців, серед них діти. Ще 2549 людей отримали поранення, зокрема 41 дитина.Лише на місто Херсон припадає 127 загиблих та 1754 поранених. Це 44% від загальної кількості загиблих і майже 69% усіх поранених унаслідок атак дронів по області.

10 років ув’язнення: на Закарпатті засуджено чоловіка, який планував заробити 25 тисяч доларів США на незаконному вивезенні немовлятиЗакарпатська обласна прокуратура довела у суді вину 46-річного чоловіка, який намагався продати за кордон 11-місячного малюка під виглядом усиновлення іноземцями.Вироком суду йому призначено максимальне покарання - 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Засуджений, який раніше працював вихователем у місцевому інтернаті, намагався організувати незаконне вивезення за кордон 11-місячного хлопчика під виглядом усиновлення. Загалом він розраховував заробити близько 25 000 доларів.Чоловік домовився із жінкою з Житомира, яка перебувала у складних життєвих обставинах, що за 5 000 доларів США вона віддасть малюка на усиновлення до Іспанії.Він двічі зустрічався з потенційною жертвою та під час спілкування фотографував хлопчика, щоб показати його потенційним замовникам.Для реалізації злочину зібрав необхідні документи, проінструктував жінку щодо перетину державного кордону та супроводжував її разом із дитиною до пункту пропуску на Закарпатті.Правоохоронці викрили його у червні 2023 року безпосередньо на пункті пропуску «Малі Селменці» при спробі перетнути держкордон із дитиною. З того часу чоловік утримується під вартою.Йдеться про закарпатця, якого у червні 2025 року засуджено за привласнення понад 6,3 млн грн державної допомоги, призначеної родині загиблого військовослужбовця. Тоді він, користуючись довірою родини як хрещений батько загиблого, переказував кошти на власні рахунки, знімав готівку та витрачав їх на особисті потреби.

8 учасників наркоугруповання, які продавали метадон по всій Україні, маскуючи його у секонд-хенді, постануть перед судомПрокурори Київської міської прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо 8 осіб, які входили до злочинної організації та займалися збутом метадону.Учасники угруповання діяли по всій Україні: орендували квартири подобово, скуповували вживаний одяг у секонд-хендах і приховували в ньому метадон. Після цього «товар» відправляли поштою та через поштомати до різних міст.Встановлено, що організатор і співорганізатори - мешканці Черкащини. Один зі співорганізаторів відповідав за фінанси: забезпечував учасників автомобілями та виводив кошти, отримані від продажу наркотиків, із криптогаманців.До складу організації також входив фітнес-тренер столичного клубу, який координував збут у Полтаві та Харкові, контролював відправлення метадону й роботу відправників. У травні 2025 року за результатами 47 обшуків у 7 областях України всіх учасників затримано та повідомлено про підозри. Тоді ж вилучено 332 посилки секонд-хенду з прихованим метадоном. Щомісячний прибуток від діяльності перевищував 5 млн грн.Дії обвинувачених кваліфіковано як створення та участь у злочинній організації, що займалася збутом наркотичних засобів.Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.

Фіктивне працевлаштування до коледжу заради відстрочки: у Житомирі 14 осіб отримали підозриЗа процесуального керівництва прокурорів Житомирської обласної прокуратури повідомлено про підозру 12 чоловікам призовного віку, які, за даними слідства, були фіктивно працевлаштовані до одного з професійних коледжів Житомира для отримання відстрочки від мобілізації.Також нові підозри оголошено директору навчального закладу та інспектору з кадрів.За даними слідства, упродовж квітня 2022 - вересня 2024 року директор коледжу оформлював чоловіків призовного віку на різні посади. Надалі вони подавали документи до ТЦК та СП для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації.Фактично працевлаштовані чоловіки в коледжі не працювали, на робочі місця не виходили та посадових обов’язків не виконували. Попри це, їм офіційно нараховували заробітну плату.Банківські картки, на які надходили кошти, фіктивні працівники передавали директору. Він самостійно знімав гроші в банкоматах та розпоряджався ними на власний розсуд.За версією слідства, таким чином директор заволодів понад 3,35 млн грн.Директору коледжу інкримінують організацію ухилення від мобілізації, заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, службове підроблення та використання підроблених документів. Інспектору з кадрів - співучасть у цих злочинах.12 фіктивним працівникам повідомлено про підозру в ухиленні від мобілізації, використанні підроблених документів та пособництві у заволодінні чужим майном.Директора та інспектора з кадрів відсторонено від посад.Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.

Співробітницю СБУ затримано за підозрою у передачі фсб даних про українських оперативниківЗа процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального затримано співробітницю одного з територіальних управлінь Служби безпеки України.За даними слідства, майор СБУ, маючи службовий доступ до інформаційних ресурсів, збирала та передавала представнику спецслужб рф відомості з обмеженим доступом.Йдеться про дані щодо співробітників СБУ, залучених до оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, а також інформацію про об’єкти, стосовно яких проводилися або планувалися відповідні заходи.Слідство встановило, що упродовж жовтня 2025 – квітня 2026 року вона передавала ці відомості через месенджер Telegram. Для комунікації з російською спецслужбою також використовувала свого батька, який проживає на тимчасово окупованій території України.Передана інформація могла бути використана ворогом для розвідувальної, підривної та диверсійної діяльності проти України, а також для спроб нейтралізувати контррозвідувальні можливості СБУ.Співробітницю СБУ затримано 12 травня 2026 року. Наразі їй готується повідомлення про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану за ч. 2 ст. 111 КК України. Також прокурори клопотатимуть про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчанняАндрій Ковтун свою професійну діяльність розпочав у 2012 році стажистом у прокуратурі Центрально-Міського району м. Горлівки Донецької області, згодом обіймав посади слідчого та прокурора. З 2014 року працював у прокуратурах Вінниці — у Вінницькій місцевій та Вінницькій обласній. З 2021 року — прокурор відділу нагляду за додержанням законів під час розслідування злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою і транснаціональною злочинністю Одеської обласної прокуратури.Андрія пам’ятають висококваліфікованим фахівцем і людиною з великим серцем, відданою своїй справі. У 2017 році його професіоналізм відзначено Подякою Генерального прокурора України.На початку повномасштабного вторгнення Андрій став на захист своєї країни та родини. Захищав кордони, будучи командиром відділення Роти ударних БПЛА.У 2024 році Андрій боровся не тільки з окупантами, але й з важкою хворобою, яка, на жаль, забрала його життя.Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Андрія Ковтуна — прокурора, захисника Батьківщини.

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати,  і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.Мужність добровольця вшанована різними нагородами:· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.

🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання6 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання у Синельниківському районі Дніпропетровської області, загинув Кирило Вітько - Захисник України, молодший лейтенант, працівник Офісу Генерального прокурора. Йому було 38 років.З березня 2014 року працював у Генеральній прокуратурі України, а з 2021 року обіймав посаду провідного консультанта відділу охорони праці та режиму Департаменту управління об’єктами державної власності, організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Офісу Генерального прокурора.Після початку повномасштабного вторгнення Кирило добровільно став до лав захисників України. Під час служби отримав військове звання «молодший лейтенант» та був заступником командира артилерійської батареї з психологічної підтримки персоналу.Учасник бойових дій, він був прикладом мужності, стійкості й самовідданого виконання військового обов’язку.Світла пам’ять про Кирила Вітька назавжди залишиться в наших серцях.Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.

Екологічні прокурори через суд припинили використання землі в Горенці на Київщині як сміттєзвалища У Горенці на Київщині землю, яку мали відновлювати після кар’єру, фактично використовували як сміттєзвалище. Після звернення мешканців с.Горенка Офіс Генерального прокурора вступив у справу і забезпечив позицію громади в суді.Йдеться про 8 гектарів землі, які підприємство орендувало для рекультивації відпрацьованого кар’єру. Насправді на цю територію постійно звозили відходи, там виникали пожежі, стояв різкий сморід, який впливав на самопочуття і здоров’я людей. Ділянка розташована поруч із дитячим садком і водоймою.У листопаді 2025 року мешканці звернулися до Офісу Генерального прокурора. Вони просили втрутитися, коли місцеве підприємство подало позов до Гостомельської селищної військової адміністрації і через суд намагалося продовжити оренду ще на 10 років.Після цього у справу вступила Спеціалізована екологічна прокуратура. У суді прокурор довів, що оренда не продовжується автоматично, а у цього підприємства немає підстав вимагати її поновлення, бо землю використовували не так, як передбачено договором.23 квітня 2026 року Господарський суд Київської області підтримав цю позицію і відмовив підприємству у позові.Після набрання рішенням законної сили підприємство втратить право користуватися ділянкою. Це означає припинення її використання як сміттєзвалища.

Офіс Генерального прокурора й надалі використовуватиме всі доступні процесуальні механізми процедури заочного переслідування для притягнення Олександра Бутягіна до відповідальності за вчинення злочинів проти України та її культурної спадщини. Українська сторона послідовно наполягала на екстрадиції громадянина рф Олександра Бутягіна для притягнення його до кримінальної відповідальності в Україні. Йдеться про провадження щодо незаконних археологічних робіт та вивезення культурних цінностей з тимчасово окупованого Криму. Офіс Генерального прокурора й надалі використовуватиме всі національні та міжнародні механізми для притягнення зазначеної особи до відповідальності за вчинення злочинів проти України та її культурної спадщини.Це буде відбуватися за процедурою заочного переслідування.Під час розгляду запиту компетентні органи Республіки Польща надали належну оцінку матеріалам української сторони та визнали їх достатніми для вирішення питання про видачу особи Україні.Подальше рішення щодо Олександра Бутягіна було ухвалене в контексті міжнародних домовленостей, пов’язаних з обміном утримуваними особами.