Офіс Генерального прокурора

🕯️

Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Захисник України Віталій Стадник з позивним «Прокурор» загинув 1 жовтня 2022 року на полі бою під час контрнаступу на Херсонщині. У 39-річному віці він віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Роботі в органах прокуратури він присвятив понад 17 років. Остання посада — начальник управління Тернопільської обласної прокуратури. Незважаючи на прокурорську бронь і трьох дітей, чоловік у перші дні війни пішов до військкомату і вступив до армії. Службу проходив у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти Збройних Сил України на Херсонському напрямку.  У підрозділі відзначався мужністю у бою, стійкістю та рішучістю. Він загинув під час виконання бойового завдання біля села Давидів Брід Бериславського району, де тривали важкі бої. Підрозділ Віталія відвели, однак він залишився, щоб допомагати евакуйовувати поранених. За шість поїздок  захисник вивіз з бойових позицій близько 200 людей. Також під шквальними ворожими обстрілами забирав загиблих побратимів. Як справжній прокурор, був принциповим, наполегливим та відданим своїй справі. Колеги поважали його за надійність і вірність своєму слову. Похований на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у Тернополі. Нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня. Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання

Захисник України, прокурор Чернігівської обласної прокуратури Дмитро Розенко загинув 25 лютого 2022 року під час оборони рідного міста від російських окупантів. Йому виповнилося лише 35 років. У перший день повномасштабного вторгнення Дмитро, ні на мить не вагаючись, пішов у військкомат і взяв до рук зброю. Він вступив до 119-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Став на захист Чернігова, бо вважав своїм обов’язком боронити Батьківщину. Тоді на регіон вже сунули колони російської техніки та летіли ракети. У день своєї загибелі підрозділ Дмитра отримав команду висуватися на позиції поблизу обласного центру, де вже була російська техніка і йшов бій. Під час бойового зіткнення зі збройними силами рф він і п’ятеро побратимів із тероборони та Сіверської бригади загинули.«Я любив вас всіх, та найбільше я любив Україну», — ці слова викарбувані на меморіалі Дмитра Розенка. Поховали його у рідному селі Чудівка на Чернігівщині. Нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня. Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.

🕯️

Загальнонаціональна хвилина мовчання

Захисник України Любомир Савчук — з Львівщини. Освіту отримав у Львівському національному університеті  імені Івана Франка. Свою кар’єру Любомир розпочав у 2012 році. До 2019-го обіймав прокурорсько-слідчі посади в органах прокуратури Львівської області, демонструючи відданість і професіоналізм. За спогадами знайомих, Любомир мав незламний характер та тверді принципи. У вільний час захоплювався футболом, граючи воротарем у команді «Інкогніто». До лав Збройних Сил вперше доєднався за часів АТО, боронячи Схід України. З початком повномасштабного російського вторгнення Любомир без вагань повернувся до війська: будучи лейтенантом, командував взводом 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Разом із побратимами знищував окупантів на Луганщині, зокрема в районі Попасної.9 травня 2022 року Любомир Савчук загинув від ворожого танкового обстрілу поблизу міста Золоте на Луганщині. Йому було лише 32 роки. Поховали героя в рідному селі Старий Яричів. За мужність і героїзм Любомир посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Близькі втратили сина, чоловіка та батька.  Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Любомира Савчука: пам’ятаємо ціну нашої свободи

🕯️

Загальнонаціональна хвилина мовчання

Віктор Насіковський – з Вінниччини. Вищу освіту здобув в Національному юридичному університет імені Ярослава Мудрого у Харкові. Свою професійну кар’єру Віктор розпочав у 2013 році в органах прокуратури Волинської області: працюючи в прокуратурах Горохівського району, міста Луцька та Ковельській міжрайонній прокуратурі, запам’ятався колегам як порядна, світла людина, відданий своїй справі професіонал. У 2014–2017 роках обіймав посаду прокурора військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України. Воюючи в зоні АТО, Віктор зазнав важкого поранення, наслідком якого стала інвалідність.28 березня 2022 року Віктор Насіковський повернувся до лав Збройних сил України, а саме — до 127-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони ЗСУ. З весни 2022 року захисник знищував окупантів на Харківщині, захищав місто Бахмут Донецької області. Був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Загинув Віктор Насіковський 18 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання. Поховали Віктора на Алеї Героїв Нового Сабарівського кладовища у Вінниці. Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Віктора Насіковського — захисника закону та Батьківщини. 

🕯️

Загальнонаціональна хвилина мовчання

В органах прокуратури Андрій Кобилянський пропрацював понад 27 років: з 2004 по 2020 рік обіймав різні посади, в тому числі керівні, в апараті Вінницької обласної прокуратури і її територіальних підрозділах. Рідні згадують: Андрій захоплювався автомобілями, садівництвом, активним відпочинком і подорожами Україною. Де б він не був, завжди облагороджував не лише свій дім, а й простір навколо. На початку березня 2022 року Андрій став на захист Батьківщини; «Як не ми, то хто? Як я буду дивитися в очі своїм дітям і онукам?» — сказав він дружині Оксані. Прокурор з позивним “Коба” боров окупантів, будучи командиром БМП 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. 21 квітня 2022 року російські окупанти обстреляли село Новобахмутівка Донецької області. Андрій Кобилянський поліг разом з побратимами. Поховали захисника на центральному кладовищі Жмеринки. Без батька зростають двоє синів, без чоловіка російські окупанти залишили дружину. Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Андрія Кобилянського — прокурора та захисника України.

🕯️

Загальнонаціональна хвилина мовчання

Андрій Ковтун свою професійну діяльність розпочав у 2012 році стажистом у прокуратурі Центрально-Міського району м. Горлівки Донецької області, згодом обіймав посади слідчого та прокурора. З 2014 року працював у прокуратурах Вінниці — у Вінницькій місцевій та Вінницькій обласній. З 2021 року — прокурор відділу нагляду за додержанням законів під час розслідування злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою і транснаціональною злочинністю Одеської обласної прокуратури. Андрія пам’ятають висококваліфікованим фахівцем і людиною з великим серцем, відданою своїй справі. У 2017 році його професіоналізм відзначено Подякою Генерального прокурора України. На початку повномасштабного вторгнення Андрій став на захист своєї країни та родини. Захищав кордони, будучи командиром відділення Роти ударних БПЛА. У 2024 році Андрій боровся не тільки з окупантами, але й з важкою хворобою, яка, на жаль, забрала його життя. Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Андрія Ковтуна — прокурора, захисника Батьківщини.

В Україні викрито масштабну схему контрабанди та збуту кратому

В Україні припинено діяльність злочинної організації, яка майже рік контрабандою ввозила та збувала заборонений наркотичний засіб кратом по всій території держави. За даними слідства, наркотик ввозили з Чеської Республіки, після чого розповсюджували через поштові відправлення, маскуючи його під біологічно активні добавки. З квітня 2024 року кратом системно збували у різних регіонах України. Під час документування злочинної діяльності зафіксовано також факти продажу наркотичних засобів військовослужбовцям ЗСУ. 26 січня 2026 року проведено масштабну спецоперацію: у Києві, Київській, Закарпатській, Запорізькій, Львівській та Івано-Франківській областях одночасно відбулося понад 20 обшуків - у помешканнях причетних осіб, місцях зберігання і фасування наркотиків, а також у транспортних засобах. Вилучено понад 500 кг наркотичних засобів, орієнтовною вартістю понад 5 млн грн, а також грошові кошти, банківські картки та обладнання для пакування. Затримано 6 осіб у порядку ст. 208 КПК України. Їм повідомлено про підозру у створенні та участі у злочинній організації, контрабанді та збуті наркотичних засобів. Усім обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Нагадаємо, у жовтні 2025 року за процесуального керівництва прокуратури Тернопільської області було припинено діяльність організованої групи з 29 осіб, яка налагодила розгалужену мережу збуту кратому по всій території України. Тоді вперше в Україні було задокументовано факт реалізації цього наркотичного засобу. Викриття відбулося за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчими ГСУ Нацполіції України, спільно з оперативними працівниками ДВБ та ДСР Національної поліції України. Досудове розслідування триває за співпраці з працівниками Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби та працівниками Львівської митниці. Нагадуємо: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.

🕯️

Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Сергій Антоненко працював прокурором у прокуратурах Херсонської області, а також у військових прокуратурах Білгород-Дністровського, Херсонського та Житомирського гарнізонів. За вислугу Сергію присвоєно звання капітана юстиції. Хоча Сергій захистив адвокатуру, розпочати роботу адвокатом він так і не встиг. З початком війни на сході України в 2014 році Сергій Антоненко протягом трьох років брав участь у бойових діях в АТО, де мав позивний «Прокурор». Через отримане під час служби поранення повернувся до прокурорської діяльності. Втім, після початку повномасштабного вторгення Сергій приєднався до 40-го окремого стрілецького батальйону «Кодак», де командував підрозділом і разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій. Сестра захисника, Анна, згадувала, як брат від самого початку вторгнення рвався на фронт. «Завжди казав: «Хто, якщо не ми?» Завжди вірив у нашу перемогу! На повідомлення: «Як ти?», у нього завжди було: «Все добре». Але добре там ніколи не було, там пекло… Пекло, в якому помирають наші люди, помирають найкращі».19 липня 2022 року капітан Сергій Антоненко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Норцівка Ізюмського району Харківської області. Його життя обірвалося в самому пеклі війни, де він боровся за свободу і незалежність України. Поховали героя 26 липня 2022 року на кладовищі Героїв АТО у рідному Кам’янському. За мужність і самопожертву Сергій Антоненко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У Сергія залишилися батьки, сестра Анна та племінниця, які бережуть пам’ять про нього як про людину честі, відваги та непохитної віри в перемогу. Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Антоненка — прокурора та капітана, чиї вчинки — ціна нашої свободи.

🕯️

Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині. Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області. У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя. Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки. Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати,  і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району. Мужність добровольця вшанована різними нагородами:· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно). Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.

🕯️

Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Сергій Цимбал спершу працював слідчим у прокуратурі Краснодона Луганської області, а згодом — у Дніпровській екологічній прокуратурі. У липні 2014 року Сергій став до лав 25-го батальйону «Київська Русь». Вже за кілька тижнів, у серпні, він вирушив на фронт, де батальйон вів запеклі бої за Дебальцівський плацдарм — одне з наймасштабніших зіткнень війни на Донбасі.7 жовтня 2014 року, виконуючи бойове завдання, Сергій разом із трьома побратимами вирушив у розвідку. Група потрапила у засідку спецпризначенців рф. За спогадами одного з учасників бою, саме Сергій перший почув шум та побачив російських військових. Кількість окупантів значно перевищувала склад розвідгрупи: п’ятнадцять проти чотирьох. Потрапивши в оточення, Сергій Цимбал прийняв удар на себе: сказав побратимам —  «Відходьте, я вас прикрию», —  вибіг на горб, відволікаючи вогонь на себе, й до останнього відстрілювався з кулемета. Рішучі дії воїна врятували життя розвідувальної групи ціною власного: побратими змогли вирватися із засідки.10 жовтня 2014 року Сергія поховали на центральному кладовищі в селищі Ставище Київської області. Сергій Цимбал посмертно удостоєний звання Героя України із Золотою Зіркою, недержавної нагороди «Народний герой України» та медалі УПЦ КП «За жертовність і любов до України». У селищі його іменем названа вулиця, а на фасаді освітнього закладу відкрито меморіальну дошку. Рішенням селищної ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин селища Ставище». Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Цимбала — прокурора і воїна, який до останнього подиху охороняв закон та незалежність України.