Нафтобаза «Полтавська» у Краснодарському краї палає. Дивна назва, так? Тут можна здогадатися, що там жили козаки. Станиця отримала назву з однойменного куреня на Січі. Який в свою чергу був названий в честь славетного міста.

📍

До 1925 року там активно діяв партизанський рух.

📍 1929-1930 звідти депортували 300 сімей, 250 людей засудили, 40 розстріляли.

📍 1930-1931 нові арешти членів «Спілки визволення України».

📍 1932 рік нове повстання, але НКВС (ОДПУ) його придушили.

📍 1932-1933 році в часи Голодомору за «саботаж» жителі були поставлені на «дошки ганьби». Від голоду масово помирають станичники.

📍

Навесні навесні 1933 все козацьке населення станиці було виселено до північних районів СРСР, а на їхнє місце поселені військовослужбовці Червоної армії та їхні сім'ї. Станицю перейменували в Красноармійську. Вони боролися весь цей час за Україну. Але згинули в цій боротьбі. Згинули на чужині. Ми не знаємо їхніх прізвищ. Не знаємо імен. Але за 100 років війна ця триває. І тільки тепер ми усвідомлюємо що їхні жертви були недаремними. Ми пам’ятаємо подвиг всіх. І поставимо в станиці Полтавській пам’ятник всім хто боровся і недочекався.