Хочу росповісти один цікавий кейс про українську культуру-політику і устрій держави. Ну і про державу як контролюючий орган взагалі. Це буде про те що закони пишуть ті кому це вигідно і так як це вигідно. Послухайте і робіть висновки:

В Україні існує закон, який регулює створення, розповсюдження та використання порнографії. Відповідно до Кримінального кодексу України, виробництво, розповсюдження та збут порнографічних матеріалів є кримінальними правопорушеннями.

Стаття 301 Кримінального кодексу України охоплює такі моменти:

1. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів:
• Заборонено ввозити, виробляти, продавати, розповсюджувати та пропагувати порнографічні матеріали в будь-яких формах (відео, фото, друковані видання тощо).
• Порушення цієї статті карається штрафом, обмеженням волі або позбавленням волі, залежно від тяжкості злочину. Наприклад, за виготовлення або розповсюдження порнографії може бути накладений штраф до кількох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або до 5 років позбавлення волі.
2. Участь у створенні порнографії:
• Особи, які беруть участь у створенні порнографічних матеріалів (наприклад, моделі, актори, режисери), також можуть бути притягнуті до відповідальності.
• Якщо встановлено, що хтось із учасників створює матеріали з метою їх розповсюдження або публічного показу, це може стати підставою для кримінального переслідування.

За період з 2022 по 2024 рік в Україні значно збільшилась кількість кримінальних справ, відкритих за статтею 301. Зокрема, було зазначено, що кількість таких справ зросла на 77% порівняно з попередніми роками. У 2023 році за перші сім місяців було порушено понад 1900 кримінальних справ, що більше, ніж за весь 2022 рік.

Що стосується платформ, таких як Telegram та OnlyFans, судові справи, пов’язані з розповсюдженням контенту через ці платформи, також збільшуються. Наприклад, за продаж відвертих фото та відео через OnlyFans моделі можуть бути оштрафовані на значні суми (до 68 тисяч гривень). Контент, який класифікується як порнографічний, підпадає під дію статті 301, і розповсюдження такого матеріалу без відповідного дозволу може призвести до кримінальної відповідальності. Процедури отримання «дозволу» в Україні не існує, так само як і чіткого розмежування в законі, що таке порно, а що є еротикою. В законі України еротика прямо не визначена і не згадується як окреме поняття.

На практиці ж, тобто при відкритті кримінального провадження для того щоб визначити, чи є певний матеріал порнографією або еротикою, можуть призначатися експертні дослідження (наприклад, культурологічні або мистецтвознавчі експертизи). Тобто за ващі податки панове, якісь «експерти призначені судом» будуть уважно перевіряти контент і вирішувати чи порно це чи ні. Експерти оцінюють контент на наявність або відсутність культурної цінності, відвертості сцен та мети створення матеріалу. Мети створенні матеріалу для OnlyFans якщо що.

При цьому важливо враховувати, що питання про межу між порнографією та еротикою залишається дискусійним. Законопроєкти, пов’язані з декриміналізацією порнографії, обговорюються, але поки що не прийняті. До того часу поширення контенту, який може бути розцінений як порнографічний, залишається під забороною, і продаж таких матеріалів через платформи, як OnlyFans та Telegram, може призвести до кримінального переслідування.

І в цей сами час дівчатам моїм знайомим, що власне заробляють з онліфанс надійши «листи щастя» з податкової. Адже онліфанс тепер надає звітні матеріали в украінську податкову щодо клієнток сервісу і скільки вони з того заробляють. Тобто українська податкова хоче щоб жіночки платили податки. Податки які якщо що підуть на оплату роботи «експертів» що визначать чи цей контент порно чи ні. Інтересне кіно, чи не так?

Як там це було? «Ви або труси надіньте, або хрестик зніміть.»

Тож шановне панство вимене питання, що мають робити пересічні громадяни? Що саме платити державі? Штраф за розповсюдження порнографії чи податки? Цікаве