Хто бачив, я в інсті виклав 2 рази рандомні фото за останні роки.І ось, передивляючись ці фотки, я зловив себе на думці, наскільки яскраве життя я живу. Щодня щось відбувається. Наскільки прекрасні люди мене оточують. Наскільки хороші у мене друзі, з якими я можу просто мовчати — і нам буде комфортно. Плюс до того всього, я займаюсь ділом, яке мені щиро подобається і яким я, по суті, живу.Я розумію, що кожен ранок у мене є час на себе, на те, щоб просто посидіти та попити чай.Ще вчора, сідаючи в таксі додому, мене Таня питає: «Ти хоч розумієш, наскільки ми багаті люди? Просто маючи таких друзів та людей в оточенні».Так і я з нею згоден. В цьому плані я найбагатша людина.Я дійсно радий, що в глибині душі я розумію, що матеріальні блага — це всього лише пшик, і це не те, за чим потрібно гнатись. За це дякую тим людям, дуже статусним і заможним, які у мене тренувались і приходили з однаковим запитом — немає радості, спокою, болить там і там. Безумовно, гроші — це важлива складова життя, і я ні в якому разі не знецінюю їх.І в той же час я розумію, що все може закінчитись у будь-яку хвилину. У будь-яку секунду. Немає у нас часу на те, щоб завжди брехати собі, відкладати щось і так далі. Немає цього часу.Щодня дякую Богу за те, що прокинувся і маю можливість прожити ще 1 день. Якщо я тут, значить, десь-комусь, можливо, і потрібен. І також щодня засинаю із вдячністю за прожитий день з відчуттям, що можу і не прокинутись. (Звідки взагалі впевненість, що ви прокинетесь завтра? Помедитуйте над цим питанням.)Такі думки за ранковим чаєм (дякую, Вікай 😅).