Про державний борг США. Російська пропаганда вже багато років істерить щодо розміру боргу Штатів і начебто життя американців за чужий рахунок. Зараз і наші стрічки новин заповнені інформацією про можливий дефолт Штатів. Тож давайте трохи розберемось що то за борг і чому ніяких реальних причин оголошувати дефолт немає. 1. Кому винні Штати? На графіку структура боргу. Найбільше, тобто 40%, уряд США винен сам собі і ФРС(приблизно однаково). Як так сталось? Справа в тому, що різні підрозділи уряду США мають свої бюджети і навіть доходи. Тому деякі з них мають профіцити, тобто заробляють більше ніж витрачають. На ці гроші вони купують державні борги. Борг ФРС - це фактично емісія долара. Цей показник активно зростав у 2008-2009 роках, а також під час пандемії. Зараз ця частка скорочується. Треба розуміти що ця частина боргу фактично не несе навантаження і дефолтних ризиків. Ще 5% - це борг, куплений штатами і муніципалітетами. 26% боргу складають борги, що належать різним американським фондам, страховикам і т.д. Що ж Штати винні іноземцям? 24,4% боргу. Це трохи менше 30% від ВВП. Насправді, американці не живуть за рахунок когось, а свій борг фактично самі і фінансують.Врешті решт, саме ці 30% і треба порівнювати з зовнішніми боргами інших країн. Але навіть при такому порівнянні, Штати мають суттєву перевагу. 2. Чи буде дефолт? Вищезазначена перевага в тому, що американський борг номінований у американській валюті. І дефолт по таким боргам теоретично неможливий. На практиці, звісно, росія спромоглась об'явити навіть такий дефолт по ГКО у 1998му році, але ж там "асобий путь". Тобто, Штати можуть хоч зараз з усіма розрахуватись по боргам, просто надрукувавши гроші(зі всіма, крім ФРС, але це фактично квазічастина держави) Це зовсім не означає що ймовірності дефолту немає, просто тому, що він може стати результатом політичних рішень(якщо республіканці с демократами не домовляться про нову стелю боргу), але ніяк не економічної ситуації. А ймовірність того, що американські політики не дійдуть згоди у такому важливому питанні, навряд чи можна назвати суттєвою.Ігор Петріченко