І, звісно, якщо новий президент США вирішив, що він – громовержець, не варто дивуватися його впевненості, що саме він вирішує, кому перемагати, а кому підкорятися. Але життя Гектора вчить нас, що це все – повна маячня. Якщо існує любов до Батьківщини, боги безсилі у своїх інтригах і намірах. Щоб перемогли доля чи сила, потрібно знищити це почуття, зробити людей байдужими до власної країни, переконати їх, що єдина можливість вижити – це підкоритися. А потім знищити тих, хто підкорився. Цей сюжет повторювався в історії тисячі разів. Але ті, хто підкорилися, не змогли залишити згадок про свою поразку – не було кому розповідати правду. Бо історію пише той, хто знищує, а не той, кого знищили. Тому не варто боятися. Поки серед нас є ті, що вірять в Україну, Трамп і Путін залишатимуться безсилими у своїх політичних та бізнесових розрахунках. Вони ганебно програють, хоч би якими були їхні наміри. Люди без почуттів і без ідеалів завжди програють тим, хто їх має, навіть якщо вони очолюють великі країни. У маленькій Трої Гектор був єдиним, хто кинув виклик богам, – і саме тому його так боялися на Олімпі. Але для Гомера Гектор став справжнім символом нескореності.