Ці роздуми про цінність вологих серветок.Цілий тиждень прожив на запорізькому напрямку. Одна стара бабулька на зиму поїхала жити до Запоріжжя, а нас пустила жити в свою хату далеченько за містом.В хаті нема центрального опалення, газопостачання, центрального водопроводу. На додачу до цього на довго протягом дня вимикають світло.1,5 дня топили пічку/грубу дровами, щоб зігріться і протопити теплом хату. Туалет на вулиці. В ночі я 2-3 рази встаю в туалет. То був той ще марафон. Вода з колодязя. Гріти і митися не було часу та умов. Саме тому, вологі серветки були незамінні.Ними витирали ложки, посуд, одяг який постійно бруднився, ними витирав ноги, тіло і справляв іншу гігієну. При тому, що я усвідомлював що є набагато гірші умови в яких живуть хлопці, особливо ті, що на нулі.Тільки в суботу була змога заїхати у Запоріжжя до знайомих, у яких була можливість прийняти ГОРЯЧИЙ душ. Це був кайфффффф. Неймовірне відчуття благ цивілізації, які ми сприймаємо зазвичай як належне.Хочете попіклувались про військових, які працюють на передку - запропонуйте їм наполегливо рушник, шампунь і теплий душ, в потім смачно нагодуйте м'ясом... Це буде не аби яке піклування про військових, яке вони оцінять...І да, кладіть в подарунки для військових вологі серветки, завжди)