Все, я офіційно слоупок. Вже пару років, як Maison incens стоїть в нашому Брокарді, з 14го року про нього написали мабуть всі, а з 19го ті самі всі про бренд забули. А він існує і навіть випускає щось нове, яке, до речі, до нас традиційно не довезли, саме нове датоване 2024м роком. І ось у 26му я нарешті понюхав чотирнадцять ароматів марки.Що ж, за перші аромати бренду на момент їх виходу я б тоді вчипився мертвою хваткою, бо це було дуже гарно, але зараз вже не зовсім актуально. Cuir Erindil - фруктова шкіра з курагою та наркотичними квітами.Figue Aoudi - смоква з удом на європейський манер, шкірою та анімалікою. Neroli Animalis, ну тут все в назві - цитрусова свіжість та сухість неролі і така кількість індолу, хоч вартових моралі викликай. Lux Мони Ді Оріо сором'язливе дитя у порівнянні з цим парфумом.Figue Eleii - хрусткий, соковитий лист інжиру з кокосовою туберозою і пухкими тілесними мускусами.Santal Wagasaii - майже як Sandalo e the Bois 1920, тільки трохи солодший і фруктовіший.