До уваги читацької громадськості – гостросюжетний трилер, знятий 10 серпня 2026 року в ході прес-конференції директора НАБУ Семена Кривоноса та керівника САП Олександра Клименка. Журналістка інтернет-видання UA.News поцікавилась, чому досі колишньому заступнику генпрокурора Дмитру Вербицькому не повідомлено про підозру попри те, що кримінальне провадження за фактом збагачення Вербицького було зареєстровано понад 2 роки тому. Зазвичай у НАБУ та САП не звертають уваги на повідомлення про корупційні правопорушення, вчинені високопосадовцями – не для того професійні «борці з корупцією» боролись за місце під сонцем, щоби розслідувати злочини замість набивання власних кишень. І навіть якщо заявник звертається до Вищого антикорупційного суду, який зобов’язує НАБУ внести відомості про злочин у ЄРДР, можна не сумніватись, що нічого в НАБУ розслідувати не стануть. Але у випадку з Вербицьким усе було навпаки – НАБУїни не тільки в червні 2024 року самостійно зареєстрували кримінальне провадження, що само по собі є фактом унікальним. Цьому передувала «артилерійська підготовка» – у квітні 2024 року директор НАБУ Кривонос передав у «Радіо «Свобода» докладну інформацію про витівки Вербицького й простимулював появу двох публікацій: 7 травня 2024 року «Радіо «Свобода» розповіло про те, що Вербицький мешкає в будинку за півмільйона доларів, купленому в 6 разів дешевше, а 10 червня 2024 року – про те, що цивільна дружина Вербицького придбала нерухомість і автомобіль Porsche загальною вартістю 48 млн. грн. Після виходу двох публікацій про Вербицького 18 червня 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що за фактом незаконного збагачення заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького розпочато досудове розслідування. І після цього – повна тиша ось вже понад 2 роки. При цьому мовчали не тільки Кривонос і Клименко, але й «Радіо «Свобода», відоме своєю чесністю, непідкупністю, об’єктивністю, незаангажованістю, любов’ю до журналістських стандартів та директора НАБУ. Тиша була порушена лише 10 серпня 2026 року запитанням журналістки UA.News на прес-конференції Кривоноса та Клименка. У відповідь директор НАБУ пояснив, що Вербицькому «не було оголошено кримінальне провадження, кримінальне провадження було розпочато три роки тому назад». Що означає ця фраза досі встановити не вдалось, оскільки в НАБУ, як відомо, є свій Кримінальний процесуальний кодекс України, для написання якого попередній директор НАБУ Ситник частенько проводив наради в мисливському господарстві «Поліське-Сарни», де по-п’яні разом зі своїм кумом Калужинським навіть якось розбив два квадроцикли, вартість яких відшкодовував магнат Бахматюк. Також Кривонос повідомив, що по справі Вербицького «слідство перебуває на стадії збору доказів». Ось воно як. А ми думали, що слідство перебуває на стадії отримання хабарів від Вербицького за непритягнення до кримінальної відповідальності. А ще Кривонос повідомив, що в справі Вербицького проводяться якісь експертизи. Запевняємо Семена Юрійовича, що долари, отримані керівництвом НАБУ за саботування розслідування,  є справжніми й тут ніяка експертиза не потрібна. Але справжнім шедевром стала розповідь Кривоноса про те, що, мовляв, не кожне кримінальне провадження завершується повідомленням про підозру – його можуть і закрити. Шкода лишень, що Семен Юрійович не уточнив, за яку суму його можуть закрити. Сподіваємось, на наступну прес-конференцію Кривонос і Клименко візьмуть з собою Бориса Віталійовича Індиченка, керівника суперсекретного підрозділу НАБУ Д2. Син Бориса Віталійовича – також Борис Індиченко – є найближчим другом Вербицького, який прилаштував Індиченка-молодшого на посаду керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу генпрокурора. Тож Індиченко-старший може розповісти більше цікавинок про «справу Вербицького»: як два роки тому Кривонос і Клименко спочатку влаштували полювання на заступника генпрокурора, а потім – повісили кримінальну справу на цвяшок у туалеті. Бо цікаво, які зараз розцінки в НАБУ.