🇮🇹 Один, ані один і сто тисяч | Луїджі Піранделло

Герой — Вітанджело Москарда, звичайний фінансист зі спокійним, упорядкованим життям. Одного дня дружина мимохідь зауважує, що в нього трохи кривий ніс — деталь, якої він сам за все життя не помічав.

👃

З цієї дрібниці виростає головна ідея роману: інші люди бачать його зовсім не таким, яким він уявляє себе сам. У кожного співрозмовника — свій «Москарда». Виходить не одна людина, а сто тисяч різних версій.

Одержимий цим відкриттям, він починає свідомо руйнувати всі чужі й власні уявлення про себе, щоб знайти «справжнього» себе.

Пошук ідентичності перетворюється на небезпечну внутрішню одіссею і поступово ламає його звичне життя.

Це філософський, іронічний і досить похмурий роман про множинність «я», про те, що особистість — не щось цілісне й стійке, а набір масок, які на нас навішують інші і які ми самі собі надягаємо.

Луїджі Піранделло (1867–1936) — італійський письменник і драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури 1934 року. Народився на Сицилії, в Агрідженто, у місцевості з промовистою назвою Каос. Сам любив називати себе «сином Хаосу».

Навчався в Римі та Бонні, був філологом, багато років викладав. Особисте життя сильно вплинуло на творчість: дружина страждала на тяжкий психічний розлад, і тема божевілля, масок і розпаду особистості стала в нього наскрізною.

@paliturka / Підтримати