Можна писати багато роздумів на тему чому хтось долучився до війська, а хтось ні.Можна шукати причину в тотальній зневірі на третій рік повномасштабки, але в мене в такому випадку в голові одне питання, чому чекали весь цей час?…Можна опускати руки, а можна шукати сили і причини рухатись далі.Можна впасти в йобану смуту після відпустки на берегах Португалії, а можна погрузитись у рутину(книги, спорт, робота) і працювати як годинник. Нахуй вашу мотивацію, дисципліна вирішує.Можна казати що те, яку роботу ти зараз виконуєш тобі не подобається, бо не відчуваєш себе по справжньому чоловіком, а можна просто робити свій максимум на своєму місці.Можна казати що армія тебе нічому не навчила, а можна читати, дивитись ютюб і запитувати старших побратимів, щоб отримати нові знання. Все одно завжди знайдеться якийсь обісцяний гусь, який скаже - ти не справжній військовий…Намагаюсь сконцентруватись на собі, на саморозвитку і абстрагуватись від тотального пиздеця навколо. Фляга тече у багатьох і повірте не тільки від активної пиздячки.Ким би ти не був і що б ти не робив, в тебе завжди будуть щури які пиздять за спиною. Це гірше ніж вороги, які прямо показують своє відношення до тебе.Поки я писав, втратив початкову думку…Одна-єдина філософія, а полягає вона в тому, щоб уберегти від збиткування й шкоди внутрішнього генія: щоб він був сильнішим від насолоди й страждання; щоб нічого не чинив ані навмання, ані в брехні й лицемірстві; щоб не залежав від того, що зробить чи не зробить хтось інший. Та й щоб приймав усе, що йому припало й що вділено, адже походить воно звідти ж, звідки він сам. А понад усе - щоб із сумирною думкою очікував смерті, бо смерть-це тільки розпад елементів, із яких складається кожна жива істота. Якщо ж для самих елементів немає нічого страшного в тому, що кожен із них ненастанно перетворюється в інший, то чого б то комусь криво дивитися на те, що й усе в світі зазнає перетворення й розпаду? Це - природно; а в природному - жодного зла (с)