Анат покликала мене в гості - не просто так, а як же це звучало... здається "Випробувати об мене указку, поки ми її не зламаємо". Забігаючи вперед, хочу сказати, що ми її так і не зламали, зате випробували багато чого, наприклад - дупку Анат на міцність.

Тож я приїхала до неї з самого ранку, і поки ми чекали на сніданок, я запропонувала Анат трохи розігрітись. Я попорола її флогером (і впевнилась, що це от абсолютно не моє, не цікаво і взагалі), долонькою, двома падлами, потім знову долонькою, потім знову падлами, потім ще раз спробувала флогер (ні, ні, ні) і... якось так "розігрів" вийшов повноцінною поркою. Настільки, що снідати Анат пішла з вельми червоною дупкою.

(До речі, моя дівчинка дуже смачно готує, дуже!)

А потім прийшов час указки. Охохо... Оце річ! Тут, насправді, варто зробити ліричний відступ і сказати, що раз в мене в руках опинилась указка, я не могла не вдягнути до неї обтягуючу спідницю, сорочку і підбори. А окуляри і так завжди зі мною.

Але мій вигляд став не останньою причиною чому Анат текла так, що в неї були мокрими навіть коліна (не перебільшую!). Основною, звісно, стала порка тією самою указкою.

Як же це було весело! Удари лягали рівно, сильно. Анат здригалась і пищала, намагалась втекти (обожнюю, коли вона тікає!) - так що мені не раз і не два доводилось наказувати їй повертатися на місце. В якийсь момент здається я її навіть затисла і тримала, щоб не совалась...
...хоча я не дуже добре пам'ятаю, бо мене дуже сильно поплавило.

Я з Анат часто втрачаю відчуття часу і простору, забуваю, що відбувається і в якій послідовності - пам'ятаю тільки те як мені болить обличчя від хижої посмішки і як хочеться вгризтися в неї, вчепитися руками і мучити-мучити-мучити... Бо вона така! Вау!

Ми навіть зробили маленьку перерву під час якої я понаступала на Анат підборами і трохи покусала. А може і не трохи... Я зазвичай міряю кількість тим, що Анат починає від мене уповзати, але тут я її затисла всім тілом на підлозі і уповзати їй було нікуди.

Енівей. Допорювала я її важким дерев'яним падлом. Тим самим, га якому написано "Винагорода для хорошої дівчинки". Бо ну... Анат дуже хороша дівчинка! Завжди!

І ось тут вона вже намагалася рибкою пірнути з дивана і забитися кудись в куточок. Але я їй не дала і продовжувала ляскати поки вона не запросила пощади.

А потім ми лежали і обіймались. І моя дівчинка так мило і солодко заснула в мене на плечі.

Люблю її.