В стрічці дуже багато дописів про те, що вже ніхто не чекає нічого хорошого від наступного року.Чудні ви.Невже від майбутнього варто хоч чогось чекати?Невже майбутнім узагалі варто жити?Христос вже втілився.Христос вже воскрес.Смерть вже переможена.Що вам ще потрібно — новий календар чи нову надію з доставкою?Майбутнє — це улюблений ідол втомленої людини, той самий, яким прикривають порожнечу теперішнього.Якщо зараз погано — ми кажемо: потім буде краще.Якщо зараз страшно — ще не час.Якщо зараз важко жити по-справжньому — давайте доживемо до…Але Бог не відкривається в "потім".Він не каже: Я буду.Він каже: Я є.Він просто приходить у світ, де Його не особливо чекають, у реальність, де Йому відводять місце в хліві, між худобою й запахом життя. Без гарантій. Без перспектив. Без планів розвитку.І саме там — Він є.Християнство не про очікування кращих часів, воно - про присутність Бога тут, посеред труднощів, війни, втрат, розривів, зламаних років і зіпсованих надій.Той, хто живе майбутнім, відсутній у теперішньому. Той, хто живе з Христом, — уже в реальності Царства.Тому не треба жити майбутнім.Не треба його боятися.І не треба на нього молитися.Живи зараз.Бо саме тут — Бог.Не тому, що стало легко, а тому, що Він уже є. Він тут. Він з нами.