Премудрість, що робить людину цілісною (Прем. Сол. 7:17–30)"Він дав мені пізнання сущого…" — каже Соломон. Не лайфхаки. Не схеми успіху. А бачення реальності такою, якою вона є у Бозі. Премудрість жива. Вона дихає. Вона діє. Вона — "подих сили Божої",  "чисте випромінювання слави Вседержителя". Кожна річ має свій сенс — свій логос, як сказав би Максим Сповідник: задум, міру, напрямок до Бога. А Премудрість — це не просто знання цих логосів - це вміння жити з ними в злагоді. Мудра людина — не та, що знає більше за інших, а та, що не воює з реальністю. Гріх — це не порушення правил. Це розрив між логосом речі і способом нашого користування нею. Людина грішить тоді, коли її життя починає воювати зі справжніми сенсами речей. Коли беремо дар — і ламаємо його об себе, називаючи це "вірністю принципам і правилам". Премудрість не пригнічує свободу - вона її зцілює. Не стирає особистість, а збирає її докупи. Премудрість — це шлях від розсіяності до єдності,від пристрастей — до простоти серця,від хаосу бажань — до миру розуму. Тому Соломон і каже: з нею приходять не тільки світло і пізнання, а й дружба з Богом. Бо Бог не відкривається тому, хто хоче володіти істиною. Він відкривається тому, хто дозволив істині володіти собою. Премудрість — не про контроль. Вона — про довіру. Не про силу. Про співбуття. Вона — "образ доброти Його". А значить, справжня премудрість завжди робить людину м’якшою і добрішою, але ніколи — слабшою. Істинна сила - ознака мудрості. Премудрість — це коли твоє життяпочинає відповідати тому, як його задумав Бог. Амінь.