Зі святом Преображення Господнього! Ісус Христос бере трьох учнів на високу гору — і там, у тиші, далеко від натовпу, відбувається щось, що перевершує розуміння. Звичайний погляд не витримує цієї яскравості: Його обличчя — як сонце, одяг — як світло. Але важливо, що не лише Він змінився. Цінно те, що ми змогли побачити, Яким Він є. І Якими можемо бути ми самі. Преображення — це не разовий акт. Це поклик. Це метаморфоза, до якої запрошений кожен. Не втекти від світу, а пройти його наскрізь із серцем, сповненим світла. Бо Христос — не лишається на горі. Він сходить униз — до потребуючих, зранених, атакованих, до тих, хто бореться. І приносить із Собою світло, яке сильніше за темряву. Як колись світло Фавору освітила Петра, Якова й Івана — так сьогодні Господь хоче просвітити кожного з нас. Григорій Палама довів: це світло — не образ, не метафора, а Бог Сам, явлений у благодаті. І кожен, хто хоч раз торкнувся цієї благодаті, вже ніколи не зможе задовольнитись суєтою. Тому, в це свято, парафіяни, бажаю вам не просто відчути світло. А стати світлом. Стати тим, кого Господь побачить — і просвітить. Щоби кожен наш маленький вогник став сяйвом для тих, хто поруч. З Преображенням! Нехай кожна мить нашого життя веде нас туди, де світло не створене, але вічне. Туди, де вже чекає Господь. У сяйво несотворенного божественного світла.