Маршрутка_на_Топольки"Не їдьте сюди, тут дивитись нічого"Полтава — це не місто, це формат. Формат, де новини читаються як саркастично-апатичні дописи. Але маршрутка їде. І ми в ній.

🧱 Почнімо з доброго. Місто серед учасників проєкту створення мережі соціального житла. Нехай ця ініціатива не перетвориться на мережу обіцянок, а дійсно дасть людям дах над головою, а не мрії над порожнечею.

🏥 У дитячій лікарні відкрили сучасне відділення інтенсивної терапії. Це, без жодного сарказму, — добре. Дякуємо всім, хто до цього причетний.☀️ ЮНІСЕФ ремонтує укриття та встановлює сонячні панелі у школах. Дякуємо, що світло приносить не лише ДТЕК.

⚽ Юні спортсмени — знову перемоги. А міські лідери — знову бумажки, ой, прастіті,грамоти. Бо в нас усе для дітей: листівки замість полів, піар замість підтримки.

🛣 А от в селах громади — бездоріжжя, сміття, порожнеча. Там, де колись була сільрада, тепер лише староста з порожнім бюджетом і ще порожнішою відповіддю УЖКГ: "нема баків, нема машин, нема нічого". Ну, крім дерибану вулиць під ремонт. Там — усе є.

🎥 Актори місцевої політики, Поліщук і Чепурко, знімають спільний артхаус: "Все погано, але ми нічого не зробимо". Плакатний фільм, бюджет — нуль, користі — ще менше.

⚽ Тренер Дмитро Палапа 2 роки хоче зробити добро — футбольне поле. А міська рада 2 роки хоче не дати. Бо ж якщо без відкату — то нецікаво. Бюрократія — це не система, це прикриття жадібності.🪦 Комісія по перейменуванню не перейменовує вулиці на честь загиблих воїнів — бо воєнний стан. Це такий символічний бюрократичний шолом, яким накривають небажання діяти. Герої вмирають, а чиновники відкладають.

🚧 Мами просять відремонтувати вулиці, бо коляска не їде, а діти — сироти. Відповідь влади — "а якщо всі проситимуть?"Так ось, проситимуть. І ще й спитають. Просто чомусь одні українці на нулі з ворогом, а інші на нулі совісті.

💥 А поки — знову шахеди. І знову без ППО. Бо замість захисту міста — косять траву. І розмічають дороги, по яких їдуть нікуди.

🌪 Полтава — місто, де живуть сильні люди, покинуті слабкою владою. І вікно нашої маршрутки — не скарга, а пам’ятка: "так жити не можна"Місто — не декорація для влогів. Місто — це ті, хто втратив, вижив і чекає відповідей.

🎯 І так, війна — не про грамоти. Вона — про любов. До людей, до правди, до України. Все інше — пісок, який розвіється. Залишайтесь на маршруті. Говоріть правду. Дивіться в очі тим, хто загинув — і робіть висновки.