Чому важливо берегти Українських підприємців та бізнесменів які є основою та фундаментом економіки та заможної, багатої, успішної, процвітаючої України. Засновник Revolut Нік Сторонський спокійно зібрав речі й переїхав з Великої Британії в ОАЕ. Разом із ним бюджет Британії попрощався приблизно з £3 мільярдами податку на приріст капіталу. Просто так. Без війни. Без катастроф. Через політику. Щоб перекрити ці £3 мільярди, державі тепер потрібно приблизно 450 тисяч звичайних платників податків, якщо рахувати середній внесок £7–7,5 тисячі на рік. Один підприємець = податки цілого середнього міста. Але замість того, щоб утримувати таких людей, лівий уряд обрав знайомий шлях — самознищення. Сьогодні у Британії дедалі частіше звучить те, що ми добре знаємо з українського досвіду: якщо ти багатий — ти зло. І це виглядає особливо іронічно, коли люди, які ніколи не створювали робочих місць, з телеекранів пояснюють тим, хто їх створює, чому вони ще “винні” суспільству. Це приблизно як у літаку: пасажири вирішують, що пілот заробляє забагато, і починають вимагати, щоб він не лише вів літак, а й купував усім обіди за власний рахунок. У якийсь момент пілот просто стрибне з парашутом. І буде правий. Комік і публіцист Константін Кіссін, який свого часу емігрував із СРСР до Британії, наводить прості цифри:топ-1% платників податків у Британії сплачують 30% усього прибуткового податку,топ-10% — понад 60%. Що робить держава? Підвищує податки. Додає моральний тиск. Результат передбачуваний — люди їдуть туди, де їх не ненавидять за успіх. Якщо я прийду додому, а дружина скаже: «Так, ти приносиш усі гроші, але ти мені не подобаєшся і ти ще маєш більше віддавати», — через певний час я скажу: якщо це не працює, я піду туди, де мене хочуть бачити. Політики-популісти радісно звітують:«Ми оподаткували багатих!»Насправді ж вони просто переклали рахунок на плечі тих самих 450 тисяч звичайних людей, які тепер мають закривати бюджетну діру. Вітаю. Багаті поїхали. Тепер пів мільйона людей платитимуть більше. І тут важливо, щоб кожен українець це зрозумів, як би неприємно це не звучало:капітал і мізки — наймобільніші ресурси у світі. Вони не мають кордонів. Вони йдуть туди, де є безпека, повага і здоровий глузд. Країна, яка будує свою ідеологію на заздрощах, завжди приходить до одного результату — бідності.