Статистика telegram channel - @overhear_Obukhiv

НИЗЬКИЙ УКЛІН ГЕРОЮ ЗА ПОДВИГ ТА ВІДВАГУ!З глибоким сумом та невимовним болем повідомляємо про загибель нашого Захисника — Коваля Дмитра Віталійовича, солдата, водія обслуги гармати артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України, позивний «Lavok».Дмитро народився у 2000 році. 24 травня 2026 року поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області він загинув, до останнього подиху залишившись вірним Україні, військовій присязі та своєму народові.Він був мужнім, щирим, світлим та відданим воїном, який без вагань став на захист Батьківщини. Його сила духу, відвага та любов до України назавжди залишаться у пам’яті всіх, хто його знав.Нехай світла пам’ять та вічна шана мужньому Захиснику України навіки залишиться у наших вдячних серцях. Відтепер Дмитро — у Небесному строю.Висловлюємо щирі слова скорботи та співчуття дружині Тетяні, сину Артему, донечці Аделіні, мамі Олені Степанівні, батьку Віталію Васильовичу, братам Олександру та Євгенію, бабусі Тетяні Дмитрівні.Колону з Героєм, яка направлятиметься з Києва, зустрічатимуть 29 травня о 10:30 у селі Таценки. Об 11:00 відбудеться відспівування у Церкві Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ. Прощання з Героєм розпочнеться о 12:00 на площі перед ОЦКіД в Обухові.Поховають Дмитра на новому цвинтарі мікрорайону Яблуневий.Вічна пам’ять і слава Герою України.

Сьогодні, у День матері, в Обухові разом із родинами загиблих Захисників і Захисниць, ветеранами, активними містянами та керівницею Обухівської громади Ларисою Ільєнко висадили алею калини.205 кущів. 205 символів памʼяті. 205 історій мужності, любові до України й великої втрати.За кожною цифрою — людина. Наш Герой. Чийсь син. Чоловік. Батько. Друг.205 сердець здійнялися на крилах героїзму, віддавши свої життя за вільну та незалежну Україну. І наше завдання сьогодні — не дати часу стерти памʼять про них.Особливо символічно, що ця алея з’явилася саме у День матері. День жінок, які виховали справжніх патріотів. День матерів, які віддали найдорожче заради України.Калина для українців завжди була символом роду, дому, сили й життя. Тепер у цій алеї вона ще й про памʼять, вдячність і нашу спільну відповідальність — берегти імена тих, завдяки кому Україна стоїть.Для мене сьогодні було важливо бути поруч із матерями та родинами наших полеглих Захисників і Захисниць. Бо жодні слова не здатні загоїти цей біль. Але люди не мають залишатися з ним наодинці.Родини наших Героїв мають відчувати підтримку не лише у пам’ятні дати. Вони мають знати, що Київщина поруч — завжди.Герої не вмирають. Героям Слава!Микола Калашник

В ОБУХОВІ ЗАПРАЦЮВАЛА ПОСЛУГА НЕЙРОМІОГРАФІЇУ поліклініці КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» доступне обстеження ЕМГ (нейроміографія) - сучасний метод діагностики, який допомагає оцінити стан периферичних нервів і м’язів.🔬 ЕМГ дозволяє визначити:• швидкість проведення нервового імпульсу• тип ураження нервів• рівень ураження - нерв, корінець чи сплетіння• ознаки денервації або міопатіїОбстеження допомагає точніше встановити причину неврологічних симптомів та підібрати правильне лікування.✅ Коли варто звернутися:• оніміння або поколювання в кінцівках• м’язова слабкість• судоми чи посмикування м’язів• біль, що поширюється по ходу нерва• підозра на тунельні синдроми, полінейропатії або радикулопатії👩‍⚕️ Обстеження проводить лікарка загальної практики, невролог Остапчук Л. М.🕰 Графік прийому:щосереди з 08:00 до 12:00📍 Кабінет №600, 6 поверх поліклініки💳 Вартість послуги станом на 01.05.2026 - 1314 грнПослуга надається поза програмою НСЗУ.📞 Обов'язково попередній запис у реєстратурі:096-223-89-46098-428-75-59

Вже цієї суботи о 10:00 на Алеї пам’яті ми знову зберемося разом…Не за звичкою. Не «для галочки». А тому, що не маємо права інакше.Ми прийдемо, щоб вшанувати наших Героїв — захисників і захисниць, які віддали своє життя у квітні з 2014 по 2025 рік. Кожен із них мав своє ім’я, свою історію, свої мрії, свою родину… І кожен із них заплатив найвищу ціну за те, щоб ми могли жити, дихати, обіймати своїх рідних.Це не просто зустріч.Це — наш обов’язок. Це — наша вдячність. Це — наш біль, який ми розділяємо разом.Будь ласка, не залишайтеся осторонь.Прийдіть. Знайдіть час. Відкладіть справи.Навіть якщо ви нікого особисто не знали — це не має значення. Бо вони стояли за кожного з нас. І сьогодні їм потрібна лише одна річ — щоб ми пам’ятали.Ми завжди раді вашим розповідям, спогадам, теплим словам про тих, кого ви знали. Бо саме з цих історій складається жива пам’ять. Це — правда, яку ми не маємо права забути. Це — історія, яку ми зобов’язані передати наступним поколінням, щоб і вони пам’ятали, якою ціною виборюється життя і свобода.Пам’ять — це не слова.Пам’ять — це крок назустріч. Це присутність. Це тиша, в якій говорить серце.Ми чекаємо кожного. Тут немає чужих. Тут — люди, які не забули. Люди, які відчувають. Люди, яким болить.Прийдіть…Бо поки ми пам’ятаємо — вони живуть.У наших думках. У наших серцях. У нашій пам’яті, яка сильніша за час.

Вічна пам’ять Герою…З глибоким сумом і болем повідомляємо про непоправну втрату — до рідного дому на щиті повернувся наш земляк, мужній Захисник України, солдатКухаренко Руслан Петрович, гранатометник механізованого батальйону 1-ї окремої важкої механізованої Сіверської бригади Сухопутних військ ЗСУ, позивний «Обух».Руслан загинув 11 листопада 2024 року в районі населеного пункту Богоявленка Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Він до останнього подиху мужньо боронив рідну землю, її свободу та незалежність. Разом із побратимами тримав бій з ворогом, не відступаючи, попри нерівні сили.Довгий і болісний шлях довелося пройти рідним — від страшних слів «зник безвісти» до важкої правди, підтвердженої експертизами. Навіть тоді жевріла надія на диво… Але, на жаль, вона не справдилася. І лише тепер, після довгих місяців очікування, Руслан повернувся додому, щоб знайти свій останній спочинок у рідній землі.Він був справжнім патріотом, вірним сином України, люблячим батьком, чоловіком, сином і братом. Його мужність, відданість і самопожертва назавжди залишаться в пам’яті всіх, хто його знав.Прощання з Героєм відбудеться 14 квітня 2026 року о 12:00 на площі перед ОЦКіД у місті Обухів.Поховають Руслана в селі Таценки, де він проживав разом із родиною.Висловлюємо щирі співчуття та розділяємо невимовний біль втрати з рідними та близькими загиблого:мамою — Катериною Михайлівною,дружиною — Наталією,дітьми — Юлією, Олександром, Лілією та Софією,братом — Віталієм,тещею — Галиною Григорівною,тестем — Григорієм Павловичем,усіма рідними, друзями та побратимами.Світла пам’ять про Руслана назавжди житиме у наших серцях.Низький уклін Герою за його подвиг і жертовність.Вічна слава і вічна пам’ять Захиснику України.

🏊‍♀️ В ОБУХОВІ ПРОВЕЛИ ВІДКРИТУ ПЕРШІСТЬ МІСТА З ПЛАВАННЯ СЕРЕД ДІТЕЙ 4 квітня в басейні ДЮСШ м. Обухів відбулася "Відкрита першість з плавання пам’яті мерів міста Обухів Володимира Мельника та Олександра Левченка".Змагання об’єднали понад 200 учасників із різних міст Київської області: Борисполя, Білої Церкви, Вишгорода, Василькова та Обухова. Обухівські плавці показали високий рівень підготовки та здобули низку призових місць:🥇 Біла Марія - 1 місце (50 м брас);🥇 Колісніченко Анастасія - 1 місце (100 м брас), 3 місце (200 м комплекс);🥇 Спицька Варвара - 1 місце (100 м батерфляй), 1 місце (200 м комплекс);🥈 Болдирева Анастасія - 2 місце (50 м вільний стиль)№;🥈 Гнатенко Гліб - 2 місце (100 м батерфляй);🥈 Андрійчук Поліна - 2 місце (100 м на спині);🥉 Дерюгін Михайло - 3 місце (50 м брас);🥉 Марчук Дар’я - 3 місце (100 м на спині).Підготовку спортсменів забезпечили тренери-викладачі: Лілія Карась, Елла Іванова та Артем Данилюк.Переможців та призерів змагань нагороджено статуетками, медалями та дипломами.Турнір став не лише даниною пам’яті видатним тренерам, а й гарною можливістю для юних спортсменів продемонструвати свою майстерність та спортивний характер.Спорт і Молодь Обухів

Обухівська громада попрощається з Героєм Володимиром ПолегенькимОбухівська громада з глибоким сумом повідомляє про втрату ще одного захисника України — Полегенького Володимира Васильовича, солдата, майстра відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону 118-ї окремої механізованої бригади.Володимир був мобілізований на військову службу влітку 2022 року. Відтоді мужньо та самовіддано виконував свій військовий обов’язок, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.30 березня 2026 року він загинув як Герой під час виконання бойового завдання в населеному пункті Оріхів Пологівського району Запорізької області.Церемонія прощання з Володимиром Полегеньким відбудеться 6 квітня 2026 року о 12:00 на його малій Батьківщині — у селі Германівка. Там же наш Захисник знайде свій останній спочинок.Обухівська громада висловлює щирі співчуття мамі Валентині Іванівні, сестрі Надії, доньці Вероніці, цивільній дружині Марії та її доньці Софії, племінницям Анастасії та Юлії, усім рідним, близьким і побратимам.Розділяємо ваш біль і сумуємо разом із вами. Світла пам’ять про Володимира назавжди залишиться в наших серцях. Вічна шана і вдячність Герою.Хто матиме бажання приїхати з м.Обухів на прощання з Володимиром в Германівку. Буде автобус. Він чекатиме всіх бажаючих починаючи з 10:30 біля Церкви Святої Богородиці,біля третьої школи. Там буде проходити служіння після нього їдемо відразу в Германівку.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ!Обухівська громада з глибоким сумом повідомляє про непоправну втрату — загибель нашого Захисника, солдата Волошина Віталія Володимировича.Віталій Володимирович служив майстром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних авіаційних комплексів 20-ї окремої бригади безпілотних систем «К-2».Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.20 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, воїн загинув внаслідок ворожого дрону в районі населеного пункту Оріхів Запорізької області.Його життя обірвалося у боротьбі за свободу і незалежність України. Він віддав найцінніше — своє життя — за мирне майбутнє кожного з нас.Прощання з Героєм відбудеться 26 березня 2026 року о 12:00 біля Міського будинку культури мікрорайону Яблуневий.Поховають Захисника на старому кладовищі Снігирівське.Обухівська громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого:мамі — Ользі Олексіївні, дружині — Руслані, брату — Валентину, сину — Давиду, двоюрідним братам — Вадиму та Олегу, усім рідним, друзям і побратимам.Світла пам’ять про Віталія назавжди житиме в наших серцях.Схиляємо голови у скорботі та вдячності.Вічна пам’ять і слава Герою!

Світлій пам’яті ГерояЗ глибоким сумом та невимовним болем повідомляємо про тяжку втрату — загибель захисника України, молодшого сержанта, стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 67-ї окремої механізованої бригадиЮрія Анатолійовича Демиденка.Він загинув 23 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Березове Синельниківського району Дніпропетровської області, мужньо захищаючи рідну землю від ворога. Деякий час вважався зниклим безвісти за особливих обставин…Ця втрата стала непоправним ударом для родини. Та біль посилила ще одна страшна трагедія — не витримавши звістки про загибель чоловіка, дорогою до Дніпра, де мала відбутися процедура упізнання, відійшла у вічність і його дружина — Зоя Михайлівна. Серце жінки не витримало горя…Сьогодні вони разом. Разом у скорботі земній і, віримо, разом у вічності — там, де вже немає болю, сліз і страждань.Прощання з Героєм відбудеться 25 березня 2026 року о 12:00 на площі біля ОЦКіД. Вічний спокій подружжя знайде на старому кладовищі «Польок».Світла пам’ять і вічний спокій.Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким: доньці Ірині, сину Дмитру, матері Ніні Олександрівні, онукам Яні, Дарині, Юлії, Захару, брату Олександру. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій скорботі.Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях.

Ніч з 13 на 14 знову принесла біль нашому місту та іншим громадам районуВорог підступно атакував мирні квартали. Пошкоджені багатоповерхівки, житлові будинки, дитячі заклади ,церква Там, де ще вчора було звичайне життя — сьогодні вибиті вікна, понівечені стіни і людський біль.Для багатьох родин ця ніч стала безсонною ніччю страху, тривоги і сліз. Але навіть у такі моменти ми вкотре бачимо головне — нашу людяність і нашу силу бути разом.представники ГО «Червоного Хреста України Обухівського району « разом із головою районної ради Антоном Кармановим були поруч із людьми, які постраждали від цієї жорстокої атаки. Розвозили необхідні матеріали для пошкоджених будинків ,підтримували тих, чиї домівки зазнали руйнувань.І коли дивишся в очі людям, які пережили цю ніч, розумієш: нас можна налякати, можна пошкодити наші будинки, але неможливо зламати нашу віру і нашу єдність.Щира подяка всім, хто сьогодні працював без відпочинку — волонтерам, рятувальникам, комунальним службам, медикам і кожному небайдужому.Ми вистоїмо.Ми відбудуємо.Бо Україну тримають люди з великим серцем. ❤️#ЧервонийХрестОбухів#МиПоруч