Луї-Фердінан Селін до брутальності відвертий. Це один з факторів того, чому мені так смакує його «Подорож на край ночі». Після війни та реабілітації Бардамю вирушає в Африку, і там чорний континент розкриває перед ним свої гостинні обійми — смердючі, хворобливі, що аж так і просяться на туристичну листівку. А Селін усе це смакує, препарує і випльовує на сторінки без жодної цензури. Ну ось, наприклад, якщо поїдете в Африку, із жіночою увагою там не буде жодних проблем — місцевий сервіс обіймів працює цілодобово: Величезний гурт суданок пропонував перехожим усе добро, що містилось у них під стегенними пов'язками. Я б залюбки мандрував від поцьки до поцьки, але врешті був змушений пошукати бодай якоїсь роботи.
Знайдуться розваги і для людей з нетрадиційною орієнтацією: Мій юний провідник повернувся й запропонував свої інтимні послуги, та, оскільки я не мав до того настрою, він, розчарований, миттю запропонував привести мені свою сестру.
 Охорона здоров’я там теж на найвищому рівні, бо місцева медицина пропонує незабутні процедури: Лобкові воші, запозичені у вояків, дошкуляли сестрам не менше, ніж решті люду, і, щоб як слід почухатись, вони задирали подоли за ширмами, де довго не хололи ранкові небіжчики.
 І начальство хороше, от у Бардамю взагалі бос дуже привітний чоловік виявився. Це взагалі співбесіда мрії: — Не люблю службовців, які не п'ють і не курять. Ви, бува, не педераст?.. Ні? А шкода!.. Педерасти крадуть менше за решту, це я з досвіду знаю.
 Щодо расизму — можете спати спокійно. Колоніальна адміністрація демонструє таку зразкову толерантність, що аж хочеться вручити їй премію: Там нема й сотні негрів, але ці педики зчиняють такий ґвалт, немов їх десять тисяч!
або— Йди сюди, чорнопикий! Заходь, подивися! Дикунів тут не їдять!
 І хто сказав, що у Африці тільки шалена спека, джунглі і малярія? Там розваг цілком достатньо, аби весело провести час. Усі й справді мали високу температуру. Ставши під лампою, порівнювали термометри. Переможець, трусячись, тріумфував. «Я так прію, що й сцяти не можу!» — гордо заявляв найвиснаженіший, худезний службовець родом з Ар'єжа.
 Звісно, вам може не подобатись Африка чи й сам Селін, його погляди та спосіб говорити про світ. Але одного у нього не забереш: у 1932 році він мав неабиякі яйця, щоб написати книжку саме так.