🥰 Радість бути жінкою зі щоденника Ірини Жиленко:«Давно вже нікого не бачила, то прихорошилась, обшила чорним мереживцем стару квітчасту блузку (от і обновка!), вкоротила спідничку, капрон, туфельки – у мене ж бо дуже непогані ніжки, крихітні і граційні. Там скрізь великі дзеркала (у Клубі Ради Міністрів), і я бачила себе в них і дуже собою тішилася. Сидячи вдома, я вже навіяла собі, що старію. А тепер у всіх дзеркалах бачила маленьке і тендітне створіннячко, в чорних мереживцях і з величезними сірими очима, до яких дуже пасувала моя сивіюча гривка. І було у нього молоде-молоде личко з дитячими губками. І дуже жіночна посмішка була у того створіннячка, і пахло од нього гарними ризькими парфумами «Троянда». Чоловіки оточували мене, як мур, казали компліменти, шанобливо схиляли сивіючі і лисіючі голови (така я молода серед усього цього доходячого письменництва!). Кокетували, тисли ручку, зазирали в очі, коротше – падали штабелями мені в ноги, а я по них ступала своїми маленькими ніжками на високих підборах»