До війни їхні дні були наповнені звичайними справами й турботами. Вони поспішали на роботу, відводили дітей до школи й садочка, облаштовували свої домівки та будували плани, які мали б здійснитися.

Цьому завадила війна. Цивільний одяг змінила військова форма, роботу й родинні справи - бойові завдання, а плани на роки вперед - невідомість того, що може чекати за годину.
Серед них - представники різних професій, поколінь і життєвих шляхів, кожен із яких був частиною історії нашого міста. Їм довелося відкласти особисті плани, мрії та звичне життя і обрати шлях воїна - заради України, заради рідного міста, заради своїх родин.

За можливість для інших залишатися вдома, бути поруч із рідними, працювати, виховувати дітей і будувати своє майбутнє дякую кожному й кожній, хто боронить Україну та нашу Херсонщину. За те, що, попри смертельну небезпеку, стоїте на захисті наших кордонів і робите все, щоб життя в Херсоні тривало. Ми чекаємо вас додому.

Ми знаємо ціну, яку за це заплачено. Пам’ятаємо тих, хто став на захист України і вже не повернеться до своїх родин, хто більше не обійме дітей, не переступить поріг рідного дому, не повернеться до роботи, до своїх щоденних справ і планів. За кожним із цих імен - окрема історія, родина, мрії та плани на майбутнє. У кожного залишилися незавершені справи, рідні люди, які чекали на повернення. Та їхній шлях обірвався на захисті України - вони віддали найдорожче, що мали.

Вічна пам’ять і шана полеглим воїнам. Честь і повага всім, хто сьогодні стоїть на захисті України.
Слава Україні!🇺🇦