що відбувається, коли людина постійно набуває знання, або перетворює знання в певну систему, але вони залишається внутрішніми напрацюваннями?будь-який капітал втрачає цінність з часом. валюта обезцінюється, знання перестають бути актуальними, звʼязки втрачають рівень енергії.але за останній місяць на діагностичних сесіях за «4 типами капіталу» помітила, що культурний капітал також може створювати внутрішню напругу. культурний капітал, який не конвертується в символічний — тобто не стає експертизою, що несе цінність для конкретної аудиторії — починають наче як отруювати зсередини і блокую наступну дію. людина вже не може отримувати задоволення від того, що здобуває. бо здобуте нікуди не рухається.і що цікаво: найшвидша конверсія — культурний в економічний — тут не рятує. для носія цього капіталу вона не несе цінності, якщо не відбувся перехід через символічний.це не завжди так. але є певні маркери застою.—-динамічна конверсіянайважливіше, що потрібно знати: капітали потребують динамічної конверсії одного в інший. тобто так створюється справжній ресурс для руху.наявність і постійне тримання одного ресурсу без конвертації створює напругу, і ми його потроху втрачаємо. будь-яка валюта втрачає свою цінність з часом: гроші, знання, репутація. ці чотири типи мають конвертуватися в певні пропорції, і ця пропорція визначається особисто.