комунікувати – одне з найскладніших завдань для нашого мозку.оформлювати наміри в думки, а потім конвертувати в зрозумілу мову для оточення. щоб будувати відносиниз коханими, коли почуття притухли, а з інструментів лишилися лише словаз колегами, коли у вас накопичалось, а все несеться з найменшими, які потребують більшої уваги та розʼясненняз батьками, які очікують поваги, бо вони вже вклалися і кожен раз це своя мова, своя сигнальна система, свої знаки. і якість цих відносин напряму залежить від комунікативних навичок кожного.певною мірою це оболонка всього нашого багатого внутрішнього світу. у що ти одягнутий, як ти говориш про свої почуття, як комунікуєш свої ідеї.це та зона, де починається конфлікт з зовнішнім — коли тебе не розуміють, а тобі треба.звісно, перше, це практикуватись без очікувань на відгук. це легко, коли рівень очікувань від тебе, як людини ще не сформований, і достатньо важко, коли від тебе вимагають рівня (це завжди найближчі), але тут рятує щирість більше за інше. щирість > спроби > зрозумілеі все вийде.