⠀💸 👨‍👩‍👧‍👦 Фронт Якутії: як проходить фінансування «сво» на далекому сході?

📝 Поки росіяни звітують про гарне фінансування та комплектування своїх військових, реальність насправді є зовсім іншою. Тож сьогодні ми розберемо, як: територіальні громади, індивідуальні підприємці та регіональні компанії забезпечують власними коштами вбивць у так званій «сво».

🫡 Перед початком хочемо подякувати команді «R. H. G» — що займається кіберопераціями, а також інформаційно-аналітичною роботою, бо саме вони передали нам цей матеріал за що їм велика повага.

У середині 2026 року, в регіональній громаді села Сунтар що знаходиться в Якутії (республіка Саха) відбувся збір допомоги учасникам т.з «сво».

В результаті чого було отримано список фігур, назву послуги яку вони надали і її суму. Список доволі великий, але можна виділити декілька об'єктів для прикладу, а також для аналізу їх користі яку вони надали шляхом допомоги зс рф.

🏛 Аналіз юридичних фігурантів:

• «ИП Попов Илларион Егорович»: (ІП — індивідуальний підприємець) минулий військовий радянської армії, народився у селі Сирдах (Усть-Алданський район Якутії), неодноразовий чемпіон по перетягуванні палиці, футболу і не тільки.

Після навчання в 2012 році по ковальській справі, збудував власну кузню й почав виготовляти власні вироби в тому числі «якутські ножі», які він і передав в розмірі 130 шт. до лав російської армії, що еквівалентні 715 тисячам рублів або ж майже 8,5 тисяч доларів (вище підтвердження у вигляді «скріншоту» списку).

• «МУП ХОЧО» — це регіональний виробник у Якутії (Саха), який зареєстрований в селі Тойбохой і займається виробництвом молочної продукції (вершкового масла, переплавленого масла і не тільки).

Це цивільне підприємство, але воно також фінансує армію рф й в цьому випадку надала м'ясо коня на суму 84 тисячі рублів для «учасників сво».

• «ООО ПРОАГРЕГАТ» — це компанія, яка спеціалізується на поставках: дизельних генераторів, електростанцій та систем енергопостачання.

Хоч вона і не належить до «Сунтарского Улуса» тобто району (бо зареєстрована в Ростові-на-Дону), вона передала дизельний генератор в зону т.з «сво» мл. лейтенанту й за сумісництвом командиру 3 танкового взводу Догойдонову Нюргуну Єгоровичу на суму 352 тисячи рублів («скріншот вище») — що є вже потенційно важливою інформацією.

⚡️ Наведені факти доводять: тилове забезпечення ЗС РФ у регіонах працює як суцільний конвеєр.

Для підтримки війни залучають абсолютно всі ресурси — від традиційних кузень та цивільних фермерських господарств Якутії до великих ростовських постачальників електроустаткування.

Проте за кожним таким актом прийому-передачі та за кожною закупкою генератора стоять конкретні посадові особи, які віддають накази на фронті.

Продовження в наступному пості...

— Pyps

📁 Написати нам | 💳 Подякувати |🇺🇦 Підписатись