Джерело
OS | Олег Сергачов - канал | Мій душевний стан. Продовження 🖤З приходом Нового року мене морально д...
86 Охват/переглядів
2026-01-13 07:29
Повідомлення №1001
Мій душевний стан. Продовження 🖤
З приходом Нового року мене морально дууууже сильно накрило. І найгірше - я взагалі не розумію чому і чого я хочу… Можливо, це через те, що я втратив найкращого друга - він загинув на війні…
🕯️
І цей біль не минає. Він просто десь всередині, постійно. Можливо, через те, що я сумую за мамою і братиком 🤍
У вересні 2025 року я переїхав в іншу область і з того моменту жодного разу їх не бачив. Можливо, через те, що я з 2023 року без стосунків і мені банально не вистачає підтримки, слів типу: «ти справишся», «я поруч», «я в тебе вірю». А можливо, все простіше - я просто заїбався. Я працюю щодня з 10:00 до 22:00, практично без вихідних. Вихідний - тільки з поважної причини. І ні, просто «відпочити» я не можу, бо треба на щось жити, а нормальну роботу зараз знайти - ще той квест. Я чат-оператор і технічний спеціаліст у Playmusic. Іноді пишу заяви в поліцію, прокуратуру, суди(бо вивчаю юриспруденцію). Іноді - казино 🎰
Так, ось така реальність. Щодня одне й те саме:робота - суд - казино. По колу. Без різноманіття. Я почуваюся не людиною, а роботом 🤖
Останнім часом я не знаю, чого хочу. Мене нічого не радує. Навіть гроші. І це, мабуть, найстрашніше. Я не знаю, що зі мною відбувається, але відчуваю, що мені реально потрібнозвернутися до психолога. Бо тягнути все це самому - вже важко. Це не скиглення. Це просто чесно. Чесна історія, що я зараз відчуваю.
🖤
З приходом Нового року мене морально дууууже сильно накрило. І найгірше - я взагалі не розумію чому і чого я хочу… Можливо, це через те, що я втратив найкращого друга - він загинув на війні…
🕯️
І цей біль не минає. Він просто десь всередині, постійно. Можливо, через те, що я сумую за мамою і братиком 🤍
У вересні 2025 року я переїхав в іншу область і з того моменту жодного разу їх не бачив. Можливо, через те, що я з 2023 року без стосунків і мені банально не вистачає підтримки, слів типу: «ти справишся», «я поруч», «я в тебе вірю». А можливо, все простіше - я просто заїбався. Я працюю щодня з 10:00 до 22:00, практично без вихідних. Вихідний - тільки з поважної причини. І ні, просто «відпочити» я не можу, бо треба на щось жити, а нормальну роботу зараз знайти - ще той квест. Я чат-оператор і технічний спеціаліст у Playmusic. Іноді пишу заяви в поліцію, прокуратуру, суди(бо вивчаю юриспруденцію). Іноді - казино 🎰
Так, ось така реальність. Щодня одне й те саме:робота - суд - казино. По колу. Без різноманіття. Я почуваюся не людиною, а роботом 🤖
Останнім часом я не знаю, чого хочу. Мене нічого не радує. Навіть гроші. І це, мабуть, найстрашніше. Я не знаю, що зі мною відбувається, але відчуваю, що мені реально потрібнозвернутися до психолога. Бо тягнути все це самому - вже важко. Це не скиглення. Це просто чесно. Чесна історія, що я зараз відчуваю.
🖤