⚡️

Сьогодні, 19 березня, визначна українська поетеса та письменниця Ліна Костенко відзначає 95-річчя. Її твори зачаровують, надихають та не втрачають актуальності крізь роки. Кожне її слово гостре, проникливе, влучне. Недаремно та заслужено Ліну Костенко називають поетичним голосом нашої епохи. 💬

Мій перший вірш написаний в окопі,на тій сипкій од вибухів стіні,коли згубило зорі в гороскопімоє дитинство, вбите на війні. Лилась пожежі вулканічна лава,стояли в сивих кратерах сади. І захлиналась наша переправашаленим шквалом полум'я й води. Був білий світ не білий вже, а чорний. Вогненна ніч присвічувала дню. І той окопчик —як підводний човену морі диму, жаху і вогню. Це вже було ні зайчиком, ні вовком —кривавий світ, обвуглена зоря! А я писала мало не осколкомвеликі букви, щойно з букваря. Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,в казки літать на крилах палітур. А я писала вірші про фугаси,а я вже смерть побачила впритул. О перший біль тих не дитячих вражень,який він слід на серці залиша! Як невимовне віршами не скажеш,чи не німою зробиться душа?! Душа в словах — як море в перископі,І спомин той — як відсвіт на чолі... Мій перший вірш написаний в окопі. Він друкувався просто на землі.