​Трамп робить Америку великою… коштом держав-партнерів

Ви вже, певно, чули, що 47-й президент США налаштований у лютому обкласти податковим митом товари з Китаю, Канади та Мексики: комуністичний імпорт Трамп стримує 10%-ю ставкою, а на сусідах відігрався на всі 25%. Це фішка стратегії нинішнього господаря Білого дому — зосередженість на економічній вигоді, але «стригти» друзів виявилося значно простіше, ніж впливових опонентів.

🫵🏼 Uncle Sam збирається безсоромно інкасувати низку лояльних країн —партнерів. «Колонізація» друзів, схоже, починається з Канади.

👉🏼 Новообраний президент США спершу назвав Канаду «51-м штатом», а у своїй інавгураційній промові анонсував драконівські барʼєри на торговельному шляху. 

👉🏼 Економіки двох країн тісно інтегровані в автопромисловості, енергетиці, сільському господарстві. Багато товарів перетинають кордон декілька разів у процесі виробництва, а «добросусідська» ініціатива Трампа фактично підірве економіку країни «кленового листа». 

👉🏼 Під роздачу потрапила також і Мексика, господарка якої надійно переплетена з США: нові мита матимуть для мексиканської економіки ще гірші наслідки, ніж для Канади. 

👉🏼 Формально нинішній президент демонтує одне з дітищ Байдена — угоду про вільну торгівлю між США, Мексикою та Канадою від 2020-го: вона підштовхнула торгівлю між країнами зниженням тарифів та усуненням інших торговельних бар'єрів. Байден "ділився" економічною могутністю з північним та південним сусідами, розраховуючи, що посилення Мексики та Канади сприятиме загальній безпековій стабільності регіону. Тепер — кожен за себе. 

🫵🏼 «Америка понад усе» — це одне з гасел економічного націоналізму нинішньої управлінської команди. Економічна вигода — головна мета, і заради неї, схоже, демонтуються ініціативи не лише Байдена, але й останніх років 100 американської дипломатії. 

👉🏼 Наступна в «інкасаторському» списку — Європа. ЄС «світить» наразі «лише» 10% мит, але й тут усе залежить від того, «як піде», бо можуть зʼявитися митні барʼєри й у 25%, а то й у 60%. 

👉🏼 Оті всі роздуті мита насправді є засобом примусу. Адміністрація Трампа в такий спосіб намагається досягти своїх конкретних цілей. Від ЄС вимагається зміна торговельної політики з Китаєм: зокрема, сепарації Брюсселя від Пекіна… тобто збільшення залежності європейської економіки від американської. Для ЄС це те саме, що зійти з безпечної стежки на мінне поле, доганяючи ілюзію щастя. Європейцям тепер доведеться добряче прораховувати, яка дорога для них перспективніша. 

👉🏼 Цілком очевидно, що незабаром Білий дім запропонує свій варіант угоди для Мексики та Канади, у межах якої мита скорочуватимуться… в обмін на якусь поступку для трампістів. Якщо підказки шукати в риториці команди, то перспектива для цих держав виходить геть невесела: Канаду названо 51-м штатом, а Мексиканську затоку перейменовано на Американську. Якщо так піде і далі, то незабаром виникне американський аналог путінської СНД…

👉🏼 Уже тут не згадуватиму про Гренландію та Панамський канал, про це детально тут…  
    

🫵🏼 Британському прем'єру Пальмерстону приписують фразу «У Британії немає ні вічних союзників, ні постійних ворогів, але постійні і вічні інтереси».

Тепер це головне гасло Трампа: спершу Америку возвеличуватимуть вчорашні спільники та соратники, які виявилися неготовими до будь-якого типу протистояння зі старшим братом. Наступний, схоже, Китай. Для цього Білому дому спершу треба завершити війну в Україні, не виглядаючи при цьому лузером, перешкодити Сі повністю проковтнути путіна та лагідно наступити Пекіну на пʼяти в Латинській Америці, Арктиці, Європі і т.д. 

🫵🏼 47-й президент круто змінює міжнародну стратегію США. Він відмовляється нести «тягар лідерства вільного світу», тому годилося б забути про старі добрі часи, коли Америка всіх «захищала», тобто просувала свої інтереси під виглядом демократії. Тепер інтереси США вимірюватимуться здебільшого касовим апаратом.