👎ПРОВИНА — ЦЕ НЕ ЗАВЖДИ СОВІСТЬ

Почуття провини — одна з найнебезпечніших програм, яку багатьом із нас передали ще в дитинстві. І часто її називали любов’ю.«Ти мене засмутила»«Через тебе я страждаю»«Хороші дівчатка так не роблять»«Подумай, як мамі важко»
Знайомо? Так поступово дівчинка вчиться дуже дивній речі:ніби вона відповідає за чужий настрій, емоції та навіть життя. І ось тут я скажу правду, яка може бути незручною.Почуття провини — не завжди про совість.

Часто це про ілюзію надвідповідальності. Ніби Ви повинні:рятувати,пояснювати,утримувати всіх у комфорті,робити так, щоб ніхто не страждав. Але це неможливо. Бо Ви — людина. Не небесна канцелярія. Системний підхід дуже чітко це показує:у дорослих стосунках кожен відповідає за своє життя, свої рішення і свої наслідки. Так, ми можемо помилятися. Просити пробачення. Виправляти. Робити висновки. Але це зовсім не те саме, що роками жити під тягарем:«Я всім винна». Я часто бачу:жінок руйнують не помилки. Їх руйнує хронічна провина. Вона забирає голос. Сміливість. Право хотіти. Право вибирати себе. Тому сьогодні запитайте себе чесно:Це моя справжня відповідальність? Чи стара дитяча провина, яку я досі несу як чужий вантаж?