Мої думки після новорічних розборівПісля кожного розбору в мене знову і знову одне відчуття —ми часто витрачаємо надто багато життя не туди.Не тому, що не вміємо.Не тому, що слабкі.А тому, що довго терпимо, пояснюємо, чекаємо, сподіваємося, замість того щоб чесно запитати себе:«А чого я хочу насправді?»На розборах я знову бачу:жінки 40+ дуже глибокі, мудрі, сильні.Але саме вони найчастіше:— пояснюють замість того, щоб окреслити межу;— терплять замість того, щоб зробити вибір;— сумніваються в собі там, де давно час довіряти.І майже завжди ключовий момент не в проблемі, а в відсутності ясності.Коли немає ясності — рух стає хаотичним.Коли з’являється ясність — з’являється спокій і напрямок.Я не даю готових рішень.Я допомагаю побачити картину цілком.І зробити власні, правильні для себе висновки.Мабуть, це і є головне після цих розборів:життя не стає іншим від порад.Воно змінюється від чесного погляду на себе.І дуже шкода витрачати ще один рік,якщо можна почати з ясності ще триває марафон новорічних розборів, долучайтесяhttps://t.me/+Jk8eWpnmkEFlNmE6