Чотири роки. Найчорніший день в історії Європи за останні 80 років. Найчорніший день Незалежної України. Для когось це було немислимим. Хтось роками попереджав, що це станеться. Не зважаючи на рівень готовності, і ті, й інші в єдиному пориві зайняли свої місця в чергах до військкоматів.  Після років важких боїв свободи, демократії й світла проти рабства, диктатури і темряви, сьогодні війна іде на витривалість. На цьому етапі перемога залежить від солдата, який не спав нормально вже чотири роки, але міцно тримає зброю і не буде думати двічі, коли вона знадобиться. Перемога залежить від цивільного, який не може ні зігрітися, ні виспатися у власній квартирі, але зранку встає і знову іде на роботу, а ввечері холодними пальцями тисне кнопку “зробити донат”. Перемога залежить від дипломата, який під шаленим тиском з усіх боків не здасть позицій свого народу і витисне найкращі умови, переконає найзатятіших опонентів, аби його країна отримала гідний мир. Справжній мир, а не чергові обіцянки. Перемога сьогодні це не одномоментний героїчний вчинок — це хвилини, години, дні і місяці стоїчного терпіння і боротьби. Коли кожен робить те, що мусить, без огляду на обставини. Це обов’язково окупиться. росія не раз падала в момент, коли, здавалося, ніщо не може її похитнути. Впаде і на цей раз. Назавжди. Дякуємо всім, хто стоїть пліч-о-пліч з першого дня! Дякуємо тим, хто зробив свій вибір згодом! Разом вистоїмо 🫡🇺🇦.