Ого, навіть ніколи не чув, до свого сорому! Григорій Гнатович Лапченко (1801, Валява, Київська губернія — 1876, СпБ) — художник, історичний живописець, портретист, академік Петербурзької академії мистецтв (1842). З 11-річного віку він навчався в Корсуні у художника-іконописця Степана Превлоцького, а потім в Білій Церкві у Якова Нікітіна. Талант живописця був помічений графом Воронцовим, і завдяки його клопотанням в 1822—1829 роках Лапченко навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. У 1825 р. за малюнки з натури відзначений срібною медаллю II ступеня. У 1829 р. представив Раді Академії випускну роботу «Киянин, що несе Претичу вість про печенігів» (втрачена як і більшість робіт майстра). Дана робота була нагороджена Великою золотою медаллю, наданою Товариством заохочення мистецтв. Був одружений з відомою італійською натурницею Вітторією Кальдоні. Через ряд життєвих обставин його художня спадщина значною мірою втрачена. Знов таки питання, чи випадково? І чи не зберігається десь у підвалах академії. Бо не дуже канонічний для расєйського пантеону художник - малорос, з покріпачених козаків, вільнодумний, сміливий, гострий на язик і вчинки. Дуже цікава історія для дослідження.