Про негативні відгуки на книжки українських авторів я вже говорила не раз, а цілих два, але ситуація останніх днів знову підіймає цю дискусію, і я просто не можу лишитися осторонь.Хто не знає: на каналі «Непозбувний книгочитун» було кілька постів із цитатами з книги «Залишена» Оксани Ковальчук про стиль авторки. У коментарях почалися активні срачі обговорення того, чи доречно критикувати за це авторку, а потім за Оксану заступилася авторка Євгенія Кужавська. Я вже висловлювала свою думку про це й досі вважаю, що можна казати, коли тобі щось не подобається, але при цьому не допускати висміювання на своїй платформі. Проте що важливіше: сьогодні кілька авторок написали пости про власне бачення цієї ситуації і розповіли про свій досвід із негативними відгуками. Можливо, їхні слова будуть вагоміші за блогерські, тож я дуже раджу їх почитати — так можна згадати, що автори теж живі люди, які мають право заступитися за себе й не терпіти негатив. ➡️ Пост Євгенії Кужавської для контексту➡️ Пост Світлани Кострикіної про наслідки негативних відгуків ➡️ Пост Олени Кузьміної про упередження до авторів➡️ Пост Аліси Корж про культуру критики І принагідно хочеться нагадати блогерам, видавцям і загалом тим, хто висловлює свою думку публічно: ви можете контролювати не лише тон своїх постів, а й свою аудиторію. Навіть мовчазний лайк або дозвіл гнати дискусію у будь-який бік усе одно вважається тут пособництвом. Ви і є ваш блог, тому це неможливо відмежувати.