🍷Мабуть, найбурхливіше наше обговорення за весь час клуб було саме з «Богами» — не здивуюся, якщо ми таки відлякали якихось клієнтів книгарні 😅✍Попри полярність оцінок, середній бал у нас вийшов 4. Але беззаперечно був момент, на якому ми всі погодилися: найбільше книжка зачіпає саме історичним тлом і епохою. Очевидно, що Євгенія Кужавська дуже добре розбирається у періоді, про який пише, і ті імена, які ми бачили у підручниках, оживають на її сторінках. 👩Як цікаво було читати про побут української інтелігенції, і як важко було усвідомлювати, що відбувається за стінами гімназії і що криється в описах змін місяців. Для мене це не дарк академія в класичному розумінні цього слова — темрява тут саме у зовнішніх обставинах, невідворотності, яку несуть з собою червоні маси. Але естетика жанру збережена на всі сто. 📚 Ми погодилися також, що детективна лінія тут радше периферійна, і не вона перетягує на себе увагу. Тому я б не радила підходити до цієї книжки саме як до таємниці, яку треба розгадати. Її сила саме в історії, яка грає новими барвами, і у неминучих подіях, які так перегукуються з сучасністю. 📖 У своїх щоденниках Вероніка Черняхівська писала, як через 50-100 років вже ніхто може й не згадати про них. Але ми памʼятаємо, хоч би і як це не було тяжко. 💁‍♀ До речі, щоденники Вероніки мають вийти у видавництві «Основи», і я обовʼязково їх куплю. Дуже тішуся, що завдяки «Богам» дізналася про неї.