Страх водиЗавжди пишався тим, що не маю жодної фобії, не відчуваю страху, тривоги або дискомфорту. Я гартував душу і тіло горами, печерами та походами... А потім потрапив на війну.Більше року служби біля води в медико-евакуаційній команді. Щоденні евакуації поранених та героїв, які на щиті, з лівого берега Дніпра під час наступальної операції на Херсонщині. Понівечені тіла, покалічені душі та смерті-смерті-смерті. Одного разу, ще в перші дні наступальної операції, ми діставали з води полеглих побратимів. Під час огляду тіл в Херсоні, ми відкрили кітель одного з загинувших, а звідти почали випадати раки. Великі відгодовані річні раки 😔Цього літа в Одесі я кілька разів намагався зайти в воду на морі. Але кожен раз зупинявся, відчуваючи дикий страх, паніку та тривогу від всієї небезпеки, яку несе вода. Я кілька місяців робив ці спроби кожен раз, коли був біля моря, але відчуття страху та небезпеки біля води лише підсилювалося.Чомусь я вирішив, що боротися зі своїми страхами треба кардинально, тому я спочатку спробував з моїм лабрадором Ларі мандрувати на сап борді, а згодом купив байдарку, про яку мріяв ще задовго до війни 😁 На початку осені ми встигли з друзями зробити кілька сплавів в дельті Дністра від Маяк до впадіння в Дністровський лиман. Це унікальна еко система та національний парк з рідкими птахами та неймовірно гарними місцями для відпочинку, рибної ловлі, прогулянок байдарками та боротьбі зі своїми страхами.#одеська #природа