Сьогодні ми згадуємо Миколу Калашника — старшого навідника гаубично-самохідної артилерійської батареї 72-ї ОМБр.Після закінчення Черкаського професійного ліцею, Микола підписав у 2011 році контракт із 72-ю бригадою. У 2014 році, з перших днів російської агресії, у складі бригади вирушив на схід. Спочатку підрозділ, у якому служив Микола Калашник, охороняв підхід до моря біля Бердянська, згодом — Амвросіївку та Маринівку. Довгий час, фактично перебуваючи в оточенні, затиснений між російськими регулярними військами на кордоні та бандформуваннями в окупованих містах, особовий склад мужньо тримав оборону на довіреній ділянці кордону.12 липня 2014 року російські терористи двічі обстріляли з мінометів українські позиції у районі села Червона Зоря Шахтарського району Донецької області. Одна з мін влучила в самохідну артилерійську установку 2С3 «Акація», всередині якої перебував старший солдат Калашник. Його побратим кинувся на допомогу, але внаслідок детонування боєкомплекту обидва військовослужбовці загинули.«Микола ніколи не жалкував про те, що вступив до лав ЗСУ. Часто тренувався та займався самопідготовкою. Мріяв створити власну сім’ю, на нього в Білій Церкві чекала дівчина, але не судилося… За тиждень до загибелі, зателефонував і розповів як поряд із ним пролетів снаряд і вцілив у бочку з водою — тоді він був за крок від смерті. Але він не падав духом і чесно виконував свій обов’язок», — згадує про свого брата сестра Марія. Микола залишив по собі світло, що досі живе в серцях побратимів і рідних.Вічна слава Чорному Запорожцю — старшому солдату Миколі Калашнику.#ПолегліГерої💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.