Сьогодні ми згадуємо Олександра Нехая, старшого сержанта інженерно-технічного взводу 72-ї окремої механізованої бригади.Олександр змалку вирізнявся наполегливістю та відповідальністю. Після строкової служби підписав контракт і присвятив життя військовій справі. У складі миротворчих місій ООН служив у Лівані, Сьєрра-Леоне та Косово, де здобув повагу побратимів і досвід, що згодом рятував життя інших.У 2014 році, з початку російської агресії, Олександр без вагань став до строю 72 ОМБр. Як головний сержант інженерно-технічного взводу займався розмінуванням території: перевіряв кожен метр землі, щоб через кілька годин там могли безпечно пройти бійці чи техніка. Працював на Кримському напрямку, на Донеччині та Луганщині. Під час чергового завдання поблизу села Дібровка на Донеччині о 5 ранку вибух керованої протитанкової міни обірвав життя сапера. «Він настільки любив свою роботу, завжди йшов туди з хорошим настроєм… Розказував, що коли тривають обстріли, лягають згори, а молодих хлопців кладуть знизу, бо вони ще не мають сім’ї, дітей… Тому я не була здивована, коли дізналася, що того дня він пішов на завдання сам. Але я не вірила, що він може загинути, він же був такий досвідчений» — згадує про Олександра його дружина Валентина. Для побратимів Олександр залишився прикладом спокійної мужності, для рідних — світлим символом честі. Син Дмитро виріс із гордістю за батька, як і личить синові Героя.Вічна слава Чорному Запорожцю — старшому сержанту Олександру Нехаю.#ПолегліГерої💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.