Цікавий ефір, я вам скажу. Рекомендую подивитися. В ньому є моменти в яких я пригадував басню про лебедя, рака та щуку. Співрозмовники різні, мають різне бачення, думки та досвід. Цікаво що вони мало в чому знаходять компроміси. А вони зараз треба. Громадяни нашої країни реально знаходиться в різних просторах. У одних друзі гинуть, у інших клуби та вечірки. Одні просто працюють та не ховаються від ракет, інші допомагають людям, показують високі моральні якості та гинуть від ракети чи шахеда в тилу. Тому і виклики у всіх різні. З ними доведеться зовсім скоро стикнутися і впевнитись в тому що багато громадян, які наділені тими ж правами та обов'язками мають різні інтереси, погляди та бачення майбутнього цієї країни. І тут ми повертаємося до компромісу, який дуже необхідний. Без якого не буде можливості покращення життя громадянина нашої країни. Тому ще раз рекомендую дивитися інтерв'ю і звертати уваги на різні погляди, на різне бачення, різні цінності. Але не забувайте що їхня мета виражена приблизно однаково - покращення життя громадянина. Ця ціль звичайно розмита. На таке гасло можна натягнути все що завгодно. Тому як би мене спитали яка головна ціль України на сьогодні? Я би сформулював приблизно наступне: моя ціль для України - це ВВП 15-20 тис доларів США протягом 15-20 років. А далі під цю ціль формувати політику.Не так давно я вам тут рекомендував книгу Полочанінова "Нотатки на полях української політики". В цій книзі описані деякі виклики та рамочні пропозиції вирішення цих викликів, з можливим впливом на економіку. Якщо вас все таки це цікавить не полінуйтесь прочитати. Дуже не велика книга, з легкими та знайомими темами.І пам'ятайте, що ми всі різні та не ідеальні. Але нас щось об'єднує та змушує жити поруч один з одним. Тому давайте спробуємо більше розуміти один одного та не будемо такими категоричними в своїх оцінках. Гарного всім вечора!