TGLIST.COM.UA
Джерело
Оля Валянік. Хроніки волонтера війни. | Памʼятати того, хто вже не знами це для вас почуття чи дія? Щемке відч...
Оля Валянік. Хроніки волонтера війни.
@oliavalianik
246 Охват/переглядів
2026-01-07 13:05
Повідомлення №792
Памʼятати того, хто вже не знами це для вас почуття чи дія? Щемке відчуття гордості від того, що були знайомі, те яку роль відіграла ця людина у вашому житті, безмежний сум за тим недосказаним і недоробленим? Чи все ж «підсрачник»/стимул який нагадує ціну і цінність людського життя і змушує щось робити в посвяті чи в памʼять?І знаєте, немає правильної відповіді - ми різні, і кожен переживає втрату по своєму. Немає правильного способу поведінки як прийняти біль втрати, є лише одне - памʼять. Те, що ми повинні нести чи робити поки ми ще живі, адже і ті, кого немає живі доки ми згадуємо їх - у думці, дії чи пориві.Сьогодні Сашку 41 рік, і назавжди 38. Дякую, що був, є і будеш. Дякую, що надихаєш. Ми за тобою скучили, от чесно. Таких як ти хороших людей дуже мало, я більше не зустрів і, скоріше всього, більше не зустріну. Дякую тобі за усе. Як і обіцяв - і на цей твій День Народження від мене 10км для тебе, вибач за темп, снігу навалило як ніколи - да, я дурак, небезпечно, особливо на Рівненському шосе, але ж я обіцяв тобі… Ми памʼятаємо. Олександр Мартинюк, Мартенз, на щиті. Дякую за чин, з Днем Народження, друже. 🫡