Щорічно 20 лютого Україна вшановує пам'ять героїв Небесної Сотні. Громадян, які віддали свої життя за свободу та європейське майбутнє країни під час Майдану 2013-2014 років.♒️ Частково про події тих буремних часів розповідається в моїй повісті "Це моя людина".Цей твір — не просто короткий роман жанру любовної прози. В ньому міститься дійсно велика національно-ідейна складова. Це оповідь від особи жінки, яка стала наче прообразом нашої держави. Йшла з нею пліч-о-пліч, долаючи всі виклики, випробування, розділяючи щасливі миті.Останнім часом дійсно дуже боляче спостерігати за тим, що відбувається довкола.Прикро усвідомлювати, що історія постійно рухається за найгіршим сценарієм. Але якщо програємо зараз — всі ті попередні жертви виявляться марними. Спаплюженими. Мені соромно за те, до чого ми дожили і довели себе.Повість "Це моя людина" — оповідь про цілу епоху, про всіх ровесників цієї доби. Про їх спільну трагедію. Про молодих людей, які мріяли, прагнули мети, вірили у світле майбутнє, а натомість отримали зламані долі.Особиста драма йде на тлі цих декорацій, де змінюються персонажі, та лишається незмінною любов. Посеред уламків битих стін.Хочеться, аби у нас був хеппі енд. Та чи можливий він: у реальності, а не казці?🤔🤔